нинішній

1) (теперь) тепер, (зап.) нині, (в настоящее время) (за) теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (в наше время) за нашого часу, за наших часів, в наш час, в наші часи, нашими часами; срв. Нынче 1 и Настоящий 1 (В -щее время). [Я тепер невільник Хлої, що піснями душу гоїть (Франко). Народ, що й тепер визначається своїм розумом, що живе на території, од природи щедро обдарованій, - цей народ нині темний (Н. Громада). Пригадуючи першу нашу зустріч і той промінчик ясної надії, що блис мені тоді, присяг-би нині, що се був сон (Франко)];

2) (в этом году) цього року, цей рік. [Цього року (цей рік) жито добре вродило (Брацл.)];

3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) нині. [Сьогодні ми вкриємось зоряним небом, а сонце - під голови нам! (Я. Савч.). Сьогодня кидаю іскру повстання для всіх (М. Сем.). Сорочка вся на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)]. Срв. Нынче 1 - 3.

* * *

см. нынче

1) (теперешний, настоящий) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (новейший) новітній, (этот) цей; (этого года) цьогорічний, сьогорічний, (этого лета) цьоголітній; срв. Настоящий 1. [Теперішнє життя (Франко). Не теперішніх людей був Швора Йосип (Сл. Гр.). Не читає сучасної белетристики (Крим.)]. -ние времена - теперішні часи, теперішній час. В -ние времена - за теперішніх часів, теперішніми часами. По -ним временам - як на теперішній час, як на теперішні часи, (фам.) як на теперечки. -нее лето - цьогорічне літо, це(є) літо. В -нее лето - цього (цьогорічного) літа. В -нем году, месяце - цього (в текущем: поточного) року, місяця. -ная молодёжь - теперішня (сучасна, сьогочасна, новітня) молодь. -ние нравы - теперішні (сучасні, сьогочасні) звичаї. При -них обстоятельствах - за теперішніх (сучасних, сьогочасних) обставин (умов);

2) (сегодняшний) сьогоднішній, (зап.) нинішній. -ний день - сьогоднішній (нинішній) день, сьогоднішня (нинішня) днина; (сегодня) сьогодні и сьогодня. [Нехай од нинішньої днини належу я до вашої дружини (Федьк.)]. До -него дня - до сьогодні[я]. -ней ночью - сьогодні[я] вночі, цієї ночи.

* * *

1) ( теперешний) ни́нішній, тепе́рішній

2) ( сегодняшний) сього́днішній, ни́нішній

1) (теперь) тепер, (пров. теперечки, тепереньки), (зап.) нині, ниньки, срв. Ныне 1. [Ми ниньки в упадку подвійно тяжкім (Франко)];

2) см. Ныне 2;

3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) ниньки, нині. [І учора горох, і сьогодні горох (Пісня). Згадай, кого ти посилав сьогодні до Моргани! (Л. Укр.). Сьогодня не празник, а ти не вказник (Номис). Прийдіть сьогодня: в мене вдома лиш я сама та квіти (П. Тичина). Нинька родиться на горе, взавтра умирає (Рудав.). Ще недавно, ще позавчора виглядала його, а нині - не рада (Коцюб.). Нині тяжкая біда, але радість назавтра ясна (Грінч.)].

* * *

1) (в настоящее время, теперь) ни́ні, тепе́р, зараз

2) ( сегодня) сього́дні, ни́ні; диал. ни́ньки

-нка городянин, городянка, ум. городяночка, міщанин, міщанка.

* * *

ідоловірець, ідолянин, кумирник, (язычник) поганин (мн. погани), (устар.) болвохвалець. [Я ідолянам не вступаю з шляху, не час тепер мовчати (Л. Укр.). Не щирим серцем молились недавні кумирники християнському богові (Куліш)].

* * *

селянин, (ирон.) селюк (-ка), мужик (-ка), (устар.) посполитий (-того), (зап.) хлоп (-па), (иногда) чоловік (мн. люди), соб. селянство, мужицтво, поспільство, (зап.) хлопство. [Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: не вмію я жати (Пісня). Давай посполитий підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того не знає (Куліш). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис). Персонажі з сієї повісти могли-б бути де хочеш, тільки не серед українського селянства (Грінч.). Людей було - багато, а панів обмаль (Харківщ.)]. -нин казённый - казенець (-нця). [Ми тоді козакували, - тепер уже казенці (Конис.)]. -нин крепостной - крі[е]пак (-ка), підданий (-ного); см. Крепостной 3.

* * *

-сианка марсіянин, -сіянка, марсіянець (-нця), марсієць (-сійця), -сійка.

* * *

молда[о]ван (-на), молдавець (-вця).

* * *

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

односі[е]лець (-льця).

* * *

тж. однос`елец

поганка

1) поганець (-нця), поганка, плюгавець (-вця), плюгавка, паскудник, паскудниця, паскуда (общ. р.). [Буває щастя скрізь поганцям (Котл.)];

2) (язычник) поганець, поганка, ідолянин, ідолянка, бусурма[е]н, бусурма[е]нка, бузувір, бузувірка.

* * *

1) жарг. пога́нець, -нця; ( грубее) паску́да, паску́дник; ( слабее) пога́ний, -ого; диал. пога́нин и погани́н

2) (нехристианин, язычник) пога́нин и погани́н, пога́нець

1) півнича́ни, -ча́н, ме́шканці (-ців) (жи́телі, -лів) Пі́вночі

2) ( древнее племя славян) ист. сіверя́ни, -ря́н

1) господа́рчин, -а, -е, хазя́йчин

2) господа́рчин, господи́нин, хазя́йчин; ґазди́нин

см. Араб.

* * *