-
1 нетерпение
1) нетерплячка, (реже) нетерпіння (-ння), (нетерпеливость) нетерп(е)ливість (-вости); (нетерпёж) нетерпець (-пця), и (диал.) нетерпій (-пія), невидержка; (не дающее усидеть на месте) непосидячка. [Андрія жерла нетерплячка (снедало -ние) (Коцюб.). Нетерплячка Лаговського росла (Крим.). В'їжджає в двір - і повен нетерпіння прямує до дверей (М. Рильськ.). Жандарм аж затремтів з нетерпеливости (Франко). Од невидержки втік з хати (Чигиринщ.)]. От (с) -ния - з нетерплячки. [Савка аж горить з нетерплячки і цікавости (Франко). Нетямивсь з нетерплячки (Самійл.)]. С -нием - нетерпляче, (с таким -нием) так нетерпляче, (с большим и т. п. -нием) з великою и т. п. нетерплячкою; срв. Нетерпеливо. [«Зовсім тут не в одиниці сила», - нетерпляче одказав мені Р. (Крим.). Тепер мусить початися акція, так нетерпляче очікувана (Коцюб.). Зося з великою нетерплячкою дивилась на гай (Н.-Лев.). З якоюсь несвідомою нетерплячкою (Крим.)]. Быть в -нии - нетерпеливитися, нетерпляче робити що, (опис., диал.) (аж) варитися. В -нии ждать - нетерпляче чекати; чекати аж варитися. Выказывать (выражать проявлять) -ние - нетерпеливитися, виявляти нетерплячку (нетерпіння). [Гості нетерпеливилися, щоб швидше почати танці (О. Пчілка). Джіафер видимо нетерпеливився, очікуючи Рустема (Коцюб.). До вас депутація прийшла; біжіть швидше, вони нетерпеливляться (Виннич.)]. -ние охватывает (одолевает, разбирает), охватило (одолело, разобрало) кого - нетерплячка бере, взяла (напала) кого, (не терпится) кортить, закортіло, свербить, засвербіло кому и кого; (невтерпёж) невидержка кому. [Максима брала нетерплячка: йому аж руки свербіли до бійки (Коцюб.). Розмовлять тобі притьмом кортить (Самійл.). Кортить побігти подивитися (Сл. Гр.). Йому була невидержка, і, звівшись з постелі, він пішов… (Корол.)];2) (недопущение чего, ненависть к чему) нетерпіння чого.* * *нетерпі́ння; ( нетерпёж) нетерпля́чка, нетерпе́ць, -пцю́, нетерпі́й, -пі́юс \нетерпение нием — з нетерпі́нням
-
2 с
предл.; тж. со1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего
разреше́ния — з ва́шого до́зволу
сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги
с ви́ду — см. вид
сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска
уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу
ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)
с де́тства — з дити́нства
с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́
с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова
с пе́рвого взгля́да — см. взгляд
с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння
с го́ря — з го́ря
со зла́ — см. зло
со стыда́ — від (з) со́рому
с тоски́ — від (з) нудьги́
уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги
2) с вин. п. з, із (кого-що)высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево
люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні
он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не
про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)
3) с твор. п. з, із, зі, зо (ким-чим); ( иногда переводится другими предлогами или без предлогов)брат с сестро́й — брат із сестро́ю
два с полти́ной — два з полови́ною
ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням
он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на
относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно
с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги
с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться
с обе́их сторо́н — см. сторона 1)
со мно́й — зі мно́ю
с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно
с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)
с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано
с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м
встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)
приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го
с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів
с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу
См. также в других словарях:
нетерпіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
нетерпіння — я, с. Небажання довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін … Український тлумачний словник
нетерпіння — [неитеирп’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
нетерпій — я, ч., діал. Нетерпіння, нетерплячка … Український тлумачний словник
нетерплячий — а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. || Власт. такій людині. || Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння … Український тлумачний словник
нетерпеливитися — влюся, вишся; мн. нетерпели/вляться; недок. Не мати терпіння чекати на що небудь; втрачати терпіння, виражати нетерпіння. || безос … Український тлумачний словник
гарячкувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння … Український тлумачний словник
Господь — Го/спода, ч. Одна з назв Бога у християн. || у знач. виг. •• [О] Го/споди уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. Прости/, Го/споди у знач. вставн. сл. указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. Хай Госпо/дь ми/лує … Український тлумачний словник
затупати — аю, аєш, док. 1) Почати тупати, бити ногами об землю, підлогу і т. ін. || також на кого. Затопати ногами на одному місці, виявляючи гнів, обурення, нетерпіння і т. ін. 2) Піти, побігти куди небудь … Український тлумачний словник
кортячка — и, ж., діал. Нетерпіння … Український тлумачний словник
нарешті — 1) присл. Після чого небудь, наприкінці чогось. 2) у знач. єднального спол. (перев. із спол. і ). Уживається в разі переліку для приєднання останнього слова, останніх слів або речення. 3) у знач. вставн. сл. Уживається для вирізнення того, що… … Український тлумачний словник
