Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

нестор

  • 1 Нестор

    Нестор (бл. 1050 р. - поч. XII ст.) - укр. мислитель, літописець, агіограф. Чернець Києво-Печерського монастиря. Автор "Житія Бориса і Гліба", "Житія Феодосія Печерського", один з імовірних авторів "Повісті врем'яних літ". Походження Русі відносить до біблійних часів, коли відбувався розподіл Землі між братами Симом, Хамом і Яфетом. Таким чином, Русь, як суб'єкт світової історії, започатковується не від моменту свого хрещення, а від доісторичного минулого Д. етермінованість історичних подій зумовлена надприродною силою Бога, що приборкує народи за самовладдя, "язичництво", міжусобиці князів, порушення принципу династичного княжіння: "каждо да держить отчину свою" - причина вразливості Русі. Н. закликавдо духовного єднання під проводом Церкви Б. ратерська любов та взаємоповага - головна моральна норма державного життя. "Повість" містить морально-етичні настанови, закликає до знань і книжності.

    Філософський енциклопедичний словник > Нестор

  • 2 ортодоксія

    ОРТОДОКСІЯ ( від грецьк. όρνοδοζέω - правильно думаю) - 1) У релігії: "правовір'я", узгодженість переконань з офіційною церковною традицією. Протилежною до О., за церковним вченням, є єресь. В християнстві причетними до О. вважають себе церкви, що визнають рішення перших семи Вселенських Соборів, дотримуються догматики, проголошеної у Нікео-Константинопольському символі віри, вчення про церковні таїнства тощо. "Ортодоксальне" християнство формувалося у І тис. н. е. шляхом впорядкування догматики та послідовного вилучення кількох "єретичних" течій: аріанства (після І Вселенського Собору), несторіанства (після III Вселенського Собору), монофізитства (після IV Вселенського Собору). Однак і воно зазнало розколу (з XI ст.) - на східну та західну течії. Перша засвоїла назву "ортодоксальної" (у нашій інтерпретації - "православної") церкви; друга перебрала назву "католицька" ("соборна"). Поряд з традицією обопільних звинувачень у відступленні від О. в обох течіях існує усвідомлення витокової єдності "соборної", "апостольської", "ортодоксальної" церкви, прагнення до діалогу з метою відновлення цієї єдності. 2) В широкому значенні: догматизована версія будьякої доктрини (у тому числі філософської), яка вимагає від своїх адептів послідовного та суворого дотримання.
    С. Головащенко

    Філософський енциклопедичний словник > ортодоксія

  • 3 субсистенція

    СУБСИСТЕНЦІЯ ( від лат. subsistere - бути сталим) - абстраговане від одиничних речей буття, відображене в родових і видових поняттях; суб'єкт сутності та її носій; самостійне існування, що не потребує акциденцій. Термін уведений до вжитку Боецієм у його творі "Проти Євтихія і Несторія". На думку Боеція, С. і субстанція - не одне й те саме. С. не потребує акциденцій, щоб бути, а субстанція - це те, що служить суб'єктом для акциденцій, без чого вони існувати не можуть. Тому роди і види - тільки С., бо в них є тільки сутність, а акциденції відсутні. С. є універсаліями, а субстанції - індивіди. Індивіди служать для акциденцій суб'єктами (супозитами), даючи тим самим можливість їм бути. Отже, у розумінні базисних термінів метафізики Боецій істотно відійшов від Аристотеля. Аристотелівське "усія" (субстанція, сутність) він передав трьома різними термінами: "есенція" (сутність), "субстанція" (із sub stare - "стояти під"; основа, підмет, suppositum - "під-кладка") і "С." (із subsistere - "стояти під собою", із sub se stare). У томістській і неотомістській метафізиці С. є одним із основних понять і трактується як субстанціональний модус, що характеризує конкретну єдність сутності та існування у створених Богом матеріальних сущих. С. - це наділена сутністю основа, котра переводить існування із стану просто даного у стан здійснюваного і діючого. С. в неореалізмі - ідеальне існування логічних об'єктів поза часом і простором.
    Д. Кирик

    Філософський енциклопедичний словник > субсистенція

См. также в других словарях:

  • Нестор — Нестор …   Словник лемківскої говірки

  • Нестор — преподобный, монах Киево Печерского монастыря; род. в 1056 г.; 17 ти лет пришел в монастырь, был пострижен в иноки, потом посвящен в диаконы. В 1091 г. ему было поручено открыть мощи преподобного Феодосия. Умер около 1114 г. Других сведений о нем …   Большая биографическая энциклопедия

  • Нестор — а, муж.; разг. Нестер 2), а.Отч.: Несторович, Несторовна.Производные: Несторка; Неся.Происхождение: (Греч. личное имя Nestor.)Именины: 13 марта, 14 марта, 20 марта, 9 мая, 10 сент., 4 окт., 11 окт., 9 нояб., 23 нояб. Словарь личных имён. Нестор… …   Словарь личных имен

  • Нестор — (Nestor, Νέστορ). Сын Нелея и царь Пилоса в Мессении. Под Троей он выделялся из числа прочих героев своей мудростью, справедливостью и красноречием. В юности он был храбрым воином и принимал участие в борьбе кентавров с лапифами, в Калидонской… …   Энциклопедия мифологии

  • нестор — См …   Словарь синонимов

  • Нестор — I. Нестор, Nestor, из Ларанды (совр. Караман) в Малой Азии, II в. н. э., греческий поэт Получил римское гражданство. Автор многочисленных произведений, от которых остались мелкие фрагменты. Главным его произведением была Ilias leipogrammatos… …   Античные писатели

  • НЕСТОР — Мудрейший из всех греков, участвовавших в осаде Трои. Имя его в настоящее время придается почетнейшему лицу в каком нибудь обществе или собрании. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • НЕСТОР — НЕСТОР, древнерусский писатель, летописец 11 начала 12 вв., монах Киево Печерского монастыря. Автор житий князей Бориса и Глеба, Феодосия Печерского. Традиционно считается одним из крупнейших историков средневековья автором первой редакции… …   Современная энциклопедия

  • НЕСТОР — в греческой мифологии царь Пилоса, один из участников Троянской войны. В Илиаде изображался старцем, славящимся мудростью и житейским опытом …   Большой Энциклопедический словарь

  • НЕСТОР — древнерусский писатель, летописец 11 нач. 12 вв., монах Киево Печерского монастыря. Автор житий князей Бориса и Глеба, Феодосия Печерского. Традиционно считается одним из крупнейших историков средневековья автором 1 й редакции Повести временных… …   Большой Энциклопедический словарь

  • НЕСТОР — НЕСТОР, монах Киево Печерского монастыря, писатель, летописец 11 начала 12 вв. Автор житий князей Бориса и Глеба, Феодосия Печер ского. Традиция приписывает Нестору авторство 1 й редакции Повести временных лет . Источник: Энциклопедия Отечество …   Русская история

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»