неспілість

техн.; физ. неспека́емость

техн. несоо́сность

ПРИЧИННІСТЬ, каузальність (від лат. causa - причина) - один із моментів універсального зв'язку предметів і явищ світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами - причинами - інших - наслідків. В античній філософії вчення про П. мало філософсько-світоглядний характер, бо стародавні мислителі шукали начала буття А. ристотель вважав, що П. і начало - одне й те саме; узагальнивши те, що до нього спочатку виділили матеріальну причину (Фалес, Анаксимен та ін.), потім рушійну (нус - Анаксагор, ворожнеча і дружба - Емпедокл), формальні причини розглядали прибічники вчення про ідеї, а цільова належним чином ніким не була сформульована. Аристотель узагальнив попередні дослідження і чітко виділив чотири види причин: матерія, форма, джерело руху, мета. Структуру П. Аристотель відкрив, аналізуючи процеси праці - скульптуру, будівельне мистецтво. Оскільки людина бачить світ крізь призму діяльності, Аристотель переносить її структуру на весь світ. Рушійною силою у нього був першодвигун, цільовою - ентелехія і т.д. Аристотелівське вчення панувало до Нового часу. Бекон розчленовує дану класифікацію на дві групи: фізика вивчає діючу причину і матерію, метафізика - кінцеву і формальну. Мету як причину він бачив лише в діяльності людини. Ще більш радикальним був Декарт, який відкинув і матеріальну П., залишивши тільки рух як предмет фізики. Відтоді дослідження П. пішло двома шляхами: природознавства і людинознавства. На першому шляху були відкриті динамічні та статистичні закони і причинні зв'язки, генетичні - в живих організмах. Але найбільш важливим виявився той вид спричинення, який являє собою діяльність, бо людство живе нею Ц. ілі та їх реалізацію вивчали переважно в філософії історії. Віко, Фіхте, Шеллінг відкрили суттєву закономірність - неспівпадання цілей і результатів діяльності. Ці мислителі, а потім Гегель дану закономірність пояснювали тим, що окрема дія підпорядкована розумній силі, яка визначає внутрішній план історії (Бог, світовий розум) і модифікується нею. В подальшому неспівпадання виявилося наслідком всебічного переплетіння і, отже, трансформації одиничних цілей і дій З. азначені філософи наголошували, що наслідки дій звичайно небажані, а то й протилежні задумам. Таке їх співвідношення разюче підтвердилося уже в реальній історії, насамперед в революціях Нового часу, особливо в соціалістичних революціях XX ст. А в друг. пол. XX ст. воно було усвідомлене у найбільш загальному вигляді - як сукупність глобальних проблем, породжених діяльністю людства, але ніким не бажаних і не передбачуваних. Це найбільш фундаментальна відома людині структура припинення, вона залучає до себе або спирається на ті, що вивчає природознавство, і надає їм філософсько-антропологічного змісту.

1) недостиглість, нестиглість, недоспілість, неспілість, недозрілість, недійшлість; зеленість;

2) недійшлість, недорослість, недоспілість, недозрілість; зеленість (- ости). Срв. Незрелый.

* * *

1) навмисність, умисність

2) обміркованість; обережність, обачність

3) неквапливість, неспішність

* * *

1) навмисність

2) обдуманість; обережність, зваженість

3) неспішність; неквапливість

непоспішність, непоспішливість, не(с)квапливість, несквапність, непоквапність, нехапливість, непохапливість, непохопливість, непохіпність, (медленность) повільність, (с)проквільність (-ости).

* * *

1) обдумування, обмірковування

2) обговорення; дискусія

3) обережність, обачність

4) неквапливість, неспішність

* * *

1) обдумування, зважування; міркування

2) (часто pl) обговорення, дискусія

3) обережність, обачність; неквапливість

- disparity in pay

1) навмисність

2) обдуманість; обережність, зваженість

3) неспішність; неквапливість

1. обдумування, роздуми, обмірковування

2. часто pl обговорення, дискусія

3. обережність, обачність, неквапливість, неспішність

- after long deliberation після довгих вагань/ міркувань

- with great deliberation з надзвичайною обачністю/ ретельністю

-лый см. Незрелость, -лый.

* * *

1) несумісність; (необщность) неспільність (-ности);

2) см. Несовместимость 1.

* * *

см. несовместимость

несуголосність, несуголос (-су), неспівзвучність (-ности).

неспільномірність, неспівмірність, неодномірність, різномірність (- ности).

* * *