-
1 неспокійний
restless; anxious, uneasy; fidgety, agitated; ( про море) choppy -
2 неспокійний
беспокойный; ( лишённый спокойствия) неспокойный, непокойный, тревожный ( сильнее), смутный, смяте́нный; (о характере с оттенком ищущий чего-то, стремящийся к чему-то) мятежный, мятущийся -
3 неспокійний
nespokijnyjприкм. -
4 неспокійний
მოუსვენარი, მშფოთვარე -
5 набридливий
boring, irksome, tiresome; ( неспокійний) troublesome -
6 сон
I ч1) ( стан) sleep, slumberглибокий сон — deep sleep, profound sleep, sound sleep
пообідній (післяобідній) сон — midday sleep, afternoon nap; snooze
уривчастий сон — broken-sleep, cat-sleep
2) ( сновидіння) dreamбачити уві сні — to dream, to have a dream ( about)
3)II ч -
7 стан
I ч1) condition, state, statusстан облоги — state of siege, curfew order
стан погоди — state of the weather, weather conditions
робочий стан — operating/working condition
сімейний (соціальний) стан — family ( social) status
стан очікування комп. — wait condition, halted state
в поганому стані — in a bad state ( way), sl off colour
в прекрасному стані — in excellent fettle, in the pink of condition; fit
2) фіз., хім. state3)II ч1) тех. millлистопрокатний стан — plate mill, sheet mill, flatting mill
сталедротовий стан — wire mill, wire rod mill
обтискний стан — cogging mill, blooming mill, rougher
2)III ч( фігура) figure, statureIV ч іст. V ч грам.VI чактивний (пасивний) стан — active ( passive) voice
( табір) campVII ч муз.( нотний) stave
См. также в других словарях:
неспокійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… … Український тлумачний словник
неспокійний — [неиспоук’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
неспокійність — ності, ж. Стан за знач. неспокійний … Український тлумачний словник
неспокійно — 1) Присл. до неспокійний 1 4). 2) у знач. присудк. сл. Тривожно, бентежно … Український тлумачний словник
невпокійний — прикметник неспокійний, тривожний арх … Орфографічний словник української мови
невпокійний — а, е, заст. Неспокійний, тривожний … Український тлумачний словник
непокійний — а, е. Те саме, що неспокійний … Український тлумачний словник
рвійний — а, е, рідко. 1) Те саме, що ревний. 2) Рвучкий, неспокійний … Український тлумачний словник
схвильований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до схвилювати. 2) у знач. прикм. Виведений зі стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений. || Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний,… … Український тлумачний словник
