-
1 неспокій
чworry, unrest, trouble, bother; disturbance, turmoil; anxiety, agitation, perturbation; uneasiness; disquiet(ness), disquietude -
2 неспокій
- оюбеспокойство; тревога -
3 неспокій
nespokijч. -
4 неспокій
заклапочанасцьклопатнепакойнеспакойтурботафатыга -
5 неспокійний
restless; anxious, uneasy; fidgety, agitated; ( про море) choppy -
6 неспокійна людина
-
7 неспокійне море
-
8 неспокійний
беспокойный; ( лишённый спокойствия) неспокойный, непокойный, тревожный ( сильнее), смутный, смяте́нный; (о характере с оттенком ищущий чего-то, стремящийся к чему-то) мятежный, мятущийся -
9 неспокійно
нар.беспокойно; неспокойно; тревожно; смутно -
10 неспокійний
nespokijnyjприкм. -
11 неспокійність
nespokijnist'ж. -
12 неспокійно
nespokijnoприсл. -
13 неспокійний
მოუსვენარი, მშფოთვარე -
14 людина
жman, person, individual, human beingбайдужа людина — indifferent man ( person); Laodicean
видатна людина — a man of mark, prominent ( outstanding) man
добра людина — kind ( kind-hearted) person
звичайна людина — an ordinary ( average) man, a neutral sort of man, the man in the street
квола людина — а man ( person) of weak constitution; weakling
малодушна людина — faint-heart, turnback
людина похилого віку — greybeard, old-timer, senior, oldster
набридлива (надокучлива) людина — tiresome creature (man, person), a bore
наполеглива людина — sticker; persistent person
неспокійна людина — fidget; worrier; hellion
старомодна людина — antediluvian, old-timer, square-toes
-
15 набридливий
boring, irksome, tiresome; ( неспокійний) troublesome -
16 непокій
ч див. неспокій -
17 соватися
1) ( рухатися) to move2) (сидячи, неспокійно крутитися) to fidget; to move restlessly; to squirm -
18 сон
I ч1) ( стан) sleep, slumberглибокий сон — deep sleep, profound sleep, sound sleep
пообідній (післяобідній) сон — midday sleep, afternoon nap; snooze
уривчастий сон — broken-sleep, cat-sleep
2) ( сновидіння) dreamбачити уві сні — to dream, to have a dream ( about)
3)II ч -
19 стан
I ч1) condition, state, statusстан облоги — state of siege, curfew order
стан погоди — state of the weather, weather conditions
робочий стан — operating/working condition
сімейний (соціальний) стан — family ( social) status
стан очікування комп. — wait condition, halted state
в поганому стані — in a bad state ( way), sl off colour
в прекрасному стані — in excellent fettle, in the pink of condition; fit
2) фіз., хім. state3)II ч1) тех. millлистопрокатний стан — plate mill, sheet mill, flatting mill
сталедротовий стан — wire mill, wire rod mill
обтискний стан — cogging mill, blooming mill, rougher
2)III ч( фігура) figure, statureIV ч іст. V ч грам.VI чактивний (пасивний) стан — active ( passive) voice
( табір) campVII ч муз.( нотний) stave -
20 Гартман, Ніколай
Гартман, Ніколай (1882, Рига - 1950) - нім. філософ, засновник критичної онтології. Вчився у Петербурзькому ун-ті. Після переїзду до Німеччини належав до марбурзької школи (був учнем Когена і Наторпа). Згодом створює власну філософську концепцію (під впливом Гуссерля і ІПелера, частково - Гайдеггера та Е. Гартмана). Пізніше погляди Г. знову зазнали творчої еволюції і остаточною його філософською позицією став реалізм. Дійсність він розуміє як буття, єдиним атрибутом якого є дієвість. Створюючи нову онтологію, Г. здійснює переосмислення аристотелівського й схоластичного вчення про буття. На його думку, існує наука онтологічних проблем, які не піддаються остаточному розв'язанню. Вони входять до царини проблемного мислення, т. зв. "апоретики", і стосуються основних форм буття - існування, життя, свідомості, духу, свободи тощо. Тільки виходячи з проблемного мислення, можна перейти до мислення систематичного. Визначивши принципову нередукованістьбуття до мислення, Г. наголошує на неможливості застосування в онтології традиційного пізнання, яке перетворює реальність у об'єктивну предметність. У праці "До обґрунтування онтології" він зазначає, що реальність виступає безпосередньо не в раціональному пізнанні, а в емоційно-трансцендентних актах. До них відносяться акти сприйняття (переживання, викликані втручанням реальності у внутрішній стан людини); акти передбачення (надія, страх, неспокій) та спонтанні акти (жадання, бажання, воля як вияв ініціативи самої людини до взаємодії з реальністю) З. а Г., необхідне чітке розрізнення категорій як принципів буття і категорій як принципів пізнання. В контексті своєї онтології Г. розвиває також етичну концепцію незмінних етичних цінностей Ц. інності не можна пізнавати раціонально, вони відкриваються лише у актах любові і ненависті, які являють собою "ціннісні почуття"; останні примушують людину інтуїтивно віддавати перевагу одному способу дії перед іншими. Цінності впливають на каузально детермінований світ лише через людину.[br]Осн. тв.: "Платонівська логіка буття" (1909); "Основні риси метафізики пізнання" (1921); "Етика".В 3 т. (1926); "Стосовно засад онтології" (1933); "Можливість і дійсність" (1938); "Будова реального світу" (1940); "Філософія природи. Нариси спеціального вчення про категорії" (1950)та ін.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
неспокійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспокійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
неспокійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
неспокійно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… … Український тлумачний словник
неспокійність — ності, ж. Стан за знач. неспокійний … Український тлумачний словник
неспокійно — 1) Присл. до неспокійний 1 4). 2) у знач. присудк. сл. Тривожно, бентежно … Український тлумачний словник
неспокій — о/ко/ю, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою … Український тлумачний словник
неспокій — [неиспо/к ій] койу, ор. койеим, м. (ў) койі і [неиспоук і/й] поко/йу, ор. поко/йеим, м. (ў) поко/йі … Орфоепічний словник української мови
неспокій — (відсутність душевного спокою), незлагода, хвилювання, сум яття, каламуть; занепокоєння, острах, тривога (у передчутті чогось недоброго, поганого) … Словник синонімів української мови