неприпустимий

См. также в других словарях:

• неприпустимий — а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий …   Український тлумачний словник

• неприпустимий — (якого не можна дозволити, з яким неможливо примиритися), недозволенний; неприйнятний (який не може бути прийнятий); нетерпимий (якого неможливо терпіти); грубий (про помилку, порушення чого н.) …   Словник синонімів української мови

• неприпустимий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• злочин — у, ч. 1) Суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям. 2) Неприпустимий, ганебний вчинок. || Неправильна, шкідлива поведінка. Міжнародні злочини. •• Посадо/вий зло/чин злочинні дії, що здійснюються посадовими особами …   Український тлумачний словник

• злочинний — а, е. 1) Який є злочином, містить злочин (у 1 знач.). 2) Який чинить, учинив злочин (у 1 знач.). 3) Який заслуговує на осуд; неприпустимий …   Український тлумачний словник

• кричущий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до кричати 1). 2) прикм., перен. Який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий. Кричуща несправедливість …   Український тлумачний словник

• неприпустимість — мості, ж. Абстр. ім. до неприпустимий …   Український тлумачний словник

• неприпустимо — Присл. до неприпустимий …   Український тлумачний словник

• неприпущенний — а, е. Те саме, що неприпустимий …   Український тлумачний словник

• грубий — I 1) (погано оброблений, позбавлений витончености), простий; незграбний, недоладний, неоковирний (перев. про меблі, споруди) 2) (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку тощо), нечемний, неввічливий, неґречний, неделікатний,… …   Словник синонімів української мови

• недозволенний — прикметник неприпустимий …   Орфографічний словник української мови