-
1 непохитний
steadfast, unshaken, unwavering -
2 непохитний
firm, unshakable, steadfast -
3 непохитний
стойкий (о ком), непоколебимый, непреклонный; (о чём) неуклонный; несгибаемый; (крепкий, прочный) незыблемый, несокрушимый; ( не подлежащий изменению) непреложный, неизменный -
4 непохитний
ურყევი -
5 непохитний
беспаваротнынязломны -
6 непохитний
azimkâr -
7 непохитний доказ
-
8 твердокам'яний
( непохитний) steadfast, staunch, unwavering, unflinching, unyielding -
9 неухильний
( постійний) steady; ( непохитний) steadfast -
10 стійкий
1) ( здатний довго зберігатися) durable, lasting; persistentстійкий біль — persistent ache, steady [long standing, unwavering] pain
2) хім., фіз., тех. stable, fast3) stable, steady, firm, staunch; ( непохитний) steadfast; stanch, sturdy, stalwart -
11 твердий
1) ( не м'який) hard; ( не рідкий) solid; ( міцний) tough, strong, firm; ( що не гнеться) stiff, rigid2) ( стійкий) sturdy, steadfast, unyielding; ( мужній) manly, manful; ( рішучий) resolute, resolved, hard-set; ( непохитний) firm, rocky3) ( незмінний) stable, constant -
12 тривкий
qattı, sarsılmaz, metinli (непохитний); qaviy (міцний)
См. также в других словарях:
непохитний — а, е. 1) Якого не можна похитнути; стійкий. 2) Який проявляє стійкість, твердість у чому небудь (про людей). || Який виражає твердість, незламність; власт. такій людині. 3) Те саме, що непорушний 3). 4) Який твердо встановився; незмінний … Український тлумачний словник
непохитний — [неипохи/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
непохитний — непохитний: непреклонпый [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
непохитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
залізобетонний — а, е. 1) Прикм. до залізобетон. || Зробл. із залізобетону. 2) перен. Непохитний, що не піддається емоціям (про людину). || Властивий такій людині … Український тлумачний словник
затятий — а, е. 1) Який уперто наполягає на своєму, намагається зробити по своєму, домагається свого; упертий. || Стійкий, непохитний. 2) Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чого небудь. || Який довго не припиняється, не змінюється. || Скажений,… … Український тлумачний словник
міцний — а/, е/. 1) Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б ється, рветься і т. ін.). || Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається. 2) Фізично витривалий, сильний, дужий. || Який має велику силу або… … Український тлумачний словник
наполегливий — а, е. 1) Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. 2) Який виражає, містить завзяття, стійкість, непохитність. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності … Український тлумачний словник
настійливий — а, е. 1) Завзятий, стійкий, непохитний у досягненні чого небудь; наполегливий. 2) Який виражає завзяття, стійкість, непохитність; наполегливий. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності … Український тлумачний словник
невблаганний — а, е. 1) Якого не можна вблагати, упросити; непохитний, незламний. || Який виражає стійкість, непохитність, незламність. 2) Якого не можна змінити, пом якшити і т. ін. || Якого не можна відвернути; невідворотний, неминучий. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
незворушний — а, е. 1) Якого не можна зрушити з місця. 2) Який не може бути порушений; абсолютний, цілковитий. 3) Якого не можна похитнути; непохитний … Український тлумачний словник