-
1 непокора
( вимогам закону тощо) failure to comply, failure to obey, disobedience, insubordination, (в т. ч. суду) rebellion, recalcitrance, recusableancy -
2 непокора
жindocility, recalcitrance, insubordination; disobedience, contumacy -
3 непокора
-инепокорность; ( с дополнением) неподчинение, неповиновение -
4 непокора
დაუმორჩილებლობა -
5 непокора властям
-
6 відкрита непокора
(особл. представникам правоохоронних органів) defianceУкраїнсько-англійський юридичний словник > відкрита непокора
-
7 вперта непокора
-
8 громадянська непокора
Українсько-англійський юридичний словник > громадянська непокора
-
9 свідома непокора
-
10 непокірливість
ж див. непокора -
11 непокірність
ж див. непокора
См. также в других словарях:
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
непокора — и, ж. Небажання або відмова підкорятися кому небудь, слухатися когось і т. ін … Український тлумачний словник
непокора — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора … Український тлумачний словник
збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свояволя — сваволя, безчинство, непокора … Зведений словник застарілих та маловживаних слів