-
1 необґрунтованість
-
2 необґрунтованість
groundlessness, illicitlyness, inconsistency, infirmity, insufficiency, unsoundness, untenability, weaknessУкраїнсько-англійський юридичний словник > необґрунтованість
-
3 доводити
= довести1) ( вести) to lead, to bring (to); ( супроводити) to accompany ( up to)2) (доказувати, обґрунтовувати) to prove; ( наочно) to demonstrate, to show; тк. недок. to argue; юр. to averдоводити свою невинність — to purge oneself of suspicion, to prove one's innocence
3) ( до якогось стану) to reduce (to), to drive ( into)доводити до відчаю — to drive into ( to reduce to) despair
доводити до відома — to bring to one's knowledge, to let one know
доводити до кінця — to bring to an end, to bring to a close, to see out, to see through
доводити до кондиції (прям. і перен.) — to bring up to the mark
доводити до шаленства (кого-небудь) — to infuriate, to drive wild, to madden
См. также в других словарях:
необґрунтованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
необґрунтованість — ності, ж. Абстр. ім. до необґрунтований … Український тлумачний словник
безмотивність — ності, ж. Немотивованість, необґрунтованість … Український тлумачний словник
ідея — ї, ж. 1) Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. 2) Основний принцип світогляду; переконання. 3) Думка про що небудь, міркування з приводу чогось. || Задум, план, намір. 4)… … Український тлумачний словник