-
1 неміцно
нар.некрепко; несильно, слабо; непрочно; неосновательно; ненадёжно -
2 ненадёжно
нрч. ненадійно, непевно, невірно; неґрунтовно, нетривало, нетривко, неміцно, нестало; хитко; хибко, слабко; нестате[о]чно; срв. Ненадёжный.* * *нареч.ненаді́йно, непе́вно; неві́рно; немі́цно, нетри́вко -
3 непрочно
нрч. неміцно, некріпко, нетривало, нетривко; нестало; срв. Непрочный.* * *нареч.немі́цно; нетри́вко; нетрива́ло -
4 бош
вільний, порожній, незайнятий, слабкий, неміцний, слабко, неміцно О, Б; бош байла- / байля- О / К зав'язувати слабко, нетуго; бош хашых авузға бармай порожня ложка до рота не йде СБЧ; бош бол- бути порожнім П; бош д'ез- ходити на волі СГ; бош йер (лери) вздуховини НМ, К; сыйырын бош йери здуховини корови НМ; бош хатхан звело в боці К; бош лаф пустопорожні балачки, балаканина, теревені О; бошха т'етпропасти даремно, задарма У; бош т'етсин, толу хайтсын, бермегенниң холу хайтсын нехай іде порожнім, повертається повним, хто не дасть, тому нехай руки повивертає, — приказують, просячи насіння чи іншу дрібницю СБЧ; бош хол СБ, бош эль (ли) К щедрий, марнотратний, безгосподарний. -
5 float
1. n1) поплавець; буй2) пліт, пором3) поплавець гідролітака4) пробка, буйок5) плавальний пояс, надувна подушка6) міхур (у риби)7) низька платформа на колесах8) лопать (гребного колеса)9) тж pl театр. рампа10) геол. нанос11) с.г. волокуша, шлейф12) буд. кельма13) візon the float — на воді, на плаву
2. v1) плавати, триматися на поверхні2) пливти, носитися, нестися (по воді, у повітрі, за течією)3) затопляти, заливати, наводняти4) спускати (на воду)5) знімати з мілини6) сплавляти (ліс)7) випускати (цінні папери)9) розпускати (чутки)10) амер. виявляти нестійкість; вносити часті зміни11) тех. працювати вхолосту12) тех. бути у рівновазі13) неміцно кріпитиfloat out — змити водою (нечистоти); спустити на воду (корабель)
* * *I [fleut] n1) плавуча маса ( криги)2) пробка, поплавок; буйок; поплавець гідролітака3) буй4) пліт, пором5) лопать7) плавальний пояс; надувна подушка для тих, хто навчаються плавати8) віз; низька платформа на колесах, яку використовують на карнавалах для реклами; електрокар9) часто pl театр. рампа10) = floater VI11) бyд. кельня, гладилка, тертка12) гeoл. нанос13) c-г. волокуша, шлейф14) eк. змінний курс ( валюти)15) aмep. прохолодний напій з морозивом16) aмep.; жapг. вільна година, вікно в розкладіII v1) плавати, триматися на поверхні ( води або іншої рідини)2) плисти, нестися (по течії, по повітрю)3) затопляти, наводняти8) aмep. виявляти нестійкість ( у поглядах); вносити часті зміни ( в обстановку)9) тex. працювати вхолосту10) тex. бути в рівновазі12) гipн. флотувати13) eк. вільно коливатися, плавати ( про курси валют); вводити вільно плаваючий, змінний курс валют14) aмep. прост. відчувати насолоду, бути у піднесеному настрої; відчувати ейфорію ( від наркотику) -
6 floating
1. n1) плавання2) буд. вирівнювання кельмою3) тех. неміцно закріплена деталь4) тех. буферний режим (роботи)5) жив. неоднорідність забарвлення6) спорт. зонний захист2. adj1) плавучий; плаваючийfloating island — плавучий острів; амер. десерт із збитими вершками
2) рухомий, незакріплений; вільний3) мінливий, несталий; текучий, біжучийfloating battery — ел. буферна батарея
floating kidney — мед. блукаюча нирка
floating light — мор. світний плавучий знак
floating line — мор. вантажна ватерлінія
* * *I n1) плавання2) бyд. згладжування соколком, кельнею3) жив. неоднорідність забарвлення, рябизна4) eк. флоутинг, вільне плавання ( курсу), змінний курс5) тex. "плаваюча" конструкція; жорстко не закріплена деталь6) тex. буферний режим ( роботи)7) cпopт. зонний захистII a1) плавучий; плаваючийfloating wood — сплавний ліс, сплавна деревина
2) рухливий, незакріплений, вільнийfloating axle — aвт. розвантажена вісь
floating battery — eл. буферна батарея
3) мінливий, плиннийfloating debt — кoм. короткостроковий борг; поточна заборгованість
4) мeд. блукаючий5) eк. плаваючий ( про курс валют)6) aмep.; cл. п'яний; очманілий від наркотиків; безмежно щасливий ( floating on air)7) eл. включений паралельно основному джерелу живлення -
7 легко
1) легко, неважко;2) повільно, м'яко, делікатно, неміцно;3) необтяжливо;4) легко, просто, немудро;5) поверховно, побіжно, неглибоко, легкодумно, вільно, невимушено, плавко;6) полегко, легковажно;7) легко, швидко, прудко, бігко, плавко; абияк;8) струнко - см. Лёгкий. [Легко зідхнувши, спитався він (Васильч.). Легко йому дихати! (Номис). Цей човничок ітиме плавко (Звиног.)]. Дело это -ко можно уладить - цю справу легко можна владнати (влаштувати). Сапоги -ко входят на ногу - чоботи легко взуваються. -ко ударил - легенько (злегка) вдарив. Он -ко прыгает - він легкий на скоки. -ко вам говорить - легко вам казати, вашими-б устами та мед пити. -ко сказать - легко сказати (мовити). Он -ко одет - він легко вдягнений. Это место -ко перевести - цей уступ легкий для перекладу. Это -ко сделать - це неважко зробити, це неважка робота (немудра справа), це за жарт зробити. Он -ко стихи пишет - у його легке перо до віршування. -ко и привольно ему сделалось - наче на світ удруге народивсь, світ йому вгору піднявся. Это не так -ко - це не така проста справа, це не жарт. Более -ко, Легче - см. Легче.* * *нареч.ле́гко -
8 недолговечно
нареч.недовгові́чно; недовгоча́сно; немі́цно -
9 некрепко
нареч.немі́цно -
10 неосновательно
нрч. неґрунтовно, необґрунтовано, безґрунтовно, безпідставно, безосновно, (несостоятельно) нестійно, (неправильно) неправдиво, неслушно, (непрочно) нетривало, нетривко, неміцно, нестало, хитко, хибко, слабко, (несолидно) неповажно, нестате[о]чно, недоладно; срв. Неосновательный.* * *нареч.1) необгрунто́вано, безпідста́вно; неслу́шно; непова́жно; неґрунто́вно, поверхо́во; несерйо́зно; легкова́жно; несолі́дно; непова́жно, нестате́чно2) (слабо, плохо) неґрунто́вно, поверхо́во -
11 несильно
нареч.неси́льно; немі́цно -
12 слабо
I сл`абонареч.1) сла́бо; (преим. о физической силе) сла́бко; мля́во2) сла́бо; слабови́то; кво́ло; безси́ло; мля́во3) сла́бко, немі́цно4) пога́но, сла́бо; ке́псько5) сла́бко; ві́льноII слаб`опредик.не під си́лу; ( невмочь) неси́ла -
13 Несбойливо
нрч. недержко, неміцно, некріпко.
См. также в других словарях:
неміцно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
неміцно — Присл. до неміцний … Український тлумачний словник
розхитувати — ую, уєш, недок., розхита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех.Хитаючи, змушувати неміцно триматися в чому небудь, виривати, висмикувати щось і т. ін. || Робити погано закріпленим, нестійким, неміцним у місцях з єднань. || перен. Робити нестійким,… … Український тлумачний словник
дрімати — а/ю, а/єш, недок. 1) Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. 2) перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим. 3) перен., розм. Надто мляво, повільно робити що небудь, не виявляти активності; зволікати. || Бути неуважним … Український тлумачний словник
нещільний — а, е. У якому складові частини нещільно, неміцно з єднуються одна з одною. || Який має отвори, не зачинений наглухо … Український тлумачний словник
розхитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхитати. 2) у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий. 3) у знач. прикм., перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, ослаблений. || Слабий від хвороби, зіпсований (про сили,… … Український тлумачний словник
розхлябаний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхлябати. 2) у знач. прикм. Який слабо тримається, неміцно скріплений, розхитаний. || Нетвердий, хиткий, вертлявий (про ходу, рух). 3) у знач. прикм., перен. Недисциплінований, неорганізований,… … Український тлумачний словник
слабий — а/, е/. 1) Хворий, недужий. || у знач. ім. слаби/й, бо/го, ч.; слаба/, бо/ї, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров я). || Який функціонує з… … Український тлумачний словник
слабо — присл. 1) Присл. до слабий 5). 2) рідко. Неміцно. 3) Погано, мало. || у знач. присудк. сл. Недобре кому небудь (про фізичний стан) … Український тлумачний словник
слабовитий — а, е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. || Який має хворобливий вигляд. || рідко. Хворий … Український тлумачний словник
дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)