-
1 неліквідність
-
2 неліквідність
-
3 нелінійність
жnon-linearity, nonlinear nature, nonlinearity -
4 неліквідність
-ості; фин. -
5 нелінійність
матем.; техн.; физ. нелине́йность -
6 двозначна нелінійність
двузна́чная нелине́йностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > двозначна нелінійність
-
7 додаткова нелінійність
дополни́тельная нелине́йностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > додаткова нелінійність
-
8 істотна нелінійність
суще́ственная нелине́йностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > істотна нелінійність
-
9 природна нелінійність
есте́ственная нелине́йностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > природна нелінійність
-
10 штучна нелінійність
иску́сственная нелине́йностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > штучна нелінійність
-
11 нелінійна індуктивність
нелине́йная индукти́вностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > нелінійна індуктивність
-
12 нелинейность
-
13 nonlinearity
нелінійністьEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > nonlinearity
-
14 Неликвидность
неліквідність (-ности). -
15 природа
ПРИРОДА - гранично абстрактне поняття, що позначає все суще, об'єктивну матеріальну реальність у всій багатоманітності форм її виявів; характеризується універсальністю й самодостатністю. Поняття П. є багатозначним. Обсяг його значень можна класифікувати наступним чином. 1) Зовнішня об'єктивна реальність, синонім понять "матерія", "Всесвіт", "універсум". У цьому варіанті поняття П. сформулювалося в Стародавній Греції. На його позначення в античній філософії вживався термін "фюсис". Античні натурфілософи (досократики) розглядали П. як Космос з його безконечним переплетінням зв'язків та взаємодій, віковічним взаємопереходом якостей, станів та стихій. 2) Континуум умов існування людини та суспільства - природне середовище, географічне середовище; унікальне вмістилище людської культури; загалом усе те, що протистоїть людині і з чим вона стикається у процесі своєї життєдіяльності. В цьому аспекті П. тлумачиться в широкому діапазоні, межовими значеннями якого є: а) інертне утворення, яке вимагає приборкання, установлення над ним влади людини (що "вийшла з природи") і протистоїть їй як ворожа стихія; б) недосяжний для соціальних утворень ідеал гармонії й мудрості. 3) Об'єкт людського пізнання (природознавства). Історично склалося так, що в процесі виокремлення наук про П. з синкретичного комплексу знань, що сформувався в Античності, відбувалось і подрібнення цілісної картини світу на окремі її фрагменти (фізичний, біологічний щаблі, П. неорганічна, органічна та ін.)· Створився чіткий стиль наукового мислення, якому були властиві точність та однозначність формулювань, об'єктивістська інтенція на осмислення П. "такою, якою вона є" незалежно від емоцій, потреб і сподівань дослідника Б. ільшість напрямів сучасного природознавства зберегли багато у чому класичну методу "допитувати природу", препарувати її (як під час експериментів, так і концептуально), а не дослухатися до неї. Проте об'єктивізм, аналітичність, чітка позиція в системі класифікації наук - усі ці безсумнівні досягнення класичного природознавства - помітно втрачають свою вагу. Дослідження нерівноважних комплексних систем (у тому числі й екологічних) висувають на перший план такі засоби та риси наукового аналізу, як статистичність, нелінійність, варіабельність, полісемантичність, режим співіснування альтернативних наукових теорій. П. в сучасній системі природознавства отримує тлумачення цілісного оточення із залученням соціально-культурних компонентів. 4) Внутрішня закономірність (незрідка природжена властивість) природних речей та явищ, а також феноменів соціальної дійсності - П. світла, П. капіталу, П. людини та ін.М. Кисельов -
16 illiquidity
відсутність ліквідності; неліквідність -
17 двузначная нелинейность
двозна́чна неліні́йністьРусско-украинский политехнический словарь > двузначная нелинейность
-
18 дополнительная нелинейность
додатко́ва неліні́йністьРусско-украинский политехнический словарь > дополнительная нелинейность
-
19 естественная нелинейность
приро́дна неліні́йністьРусско-украинский политехнический словарь > естественная нелинейность
-
20 искусственная нелинейность
шту́чна неліні́йністьРусско-украинский политехнический словарь > искусственная нелинейность
См. также в других словарях:
нелінійність — ності, ж., 1) мат. Абстр. ім. до нелінійний. 2) спец. Властивість системи або елементів, яка визначається нелінійною залежністю їх характеристик … Український тлумачний словник
неліквідність — ності, ч. 1) Відсутність активів, що їх можна легко реалізувати. 2) Нездатність оплатити боргові зобов язання у визначений термін … Український тлумачний словник
нелѣпыи — (76) пр. 1. Некрасивый: ризы лагодны˫а красота тѣлѹ и потреба сѹть излишни˫а же подъ ногама влачими по земли и нелѣпа сѹть (τоῦ ἀπρεπоῦς) Пч к. XIV, 46; | о способе изложения: Но не вою(и)те бра(т)ѥ на мою грубость нелѣп(ъ) образъ писань˫а. СбЧуд … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нелѣпо — (4*) нар. 1. Не так, как следует, неподобающим образом: таче же ѿ оц҃а держанье проповѣдающе... а ѥже не подобно и нелѣпо испѹстивше. ѥже ѥсть ѿ сн҃а ѹношьство (ἀπρεπές) ГА XIII–XIV, 225а; играеми елини ѿ бѣсовъ... но ˫ако нелѣпо о б҃зѣ мнѣвше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нелѣпьнъ — (2*) пр. Нелѣпьно средн. в сост. сказ. Неподобающе: нечисто ѥсть и нелѣпно. двѣма первѣма братѹчадома съвкѹпитисѧ бракомь с бабою съ внѹкою. КН 1280, 481а; сила же сѣмѧ словесное и разда˫анье. ˫ако мнѣ и се нелѣпно издрещи. ˫ако бо всю землю… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нелінійний — а, е, мат. Характеристика будь якої функції, яка не може бути представлена прямою лінією. •• Неліні/йна аку/стика розділ акустики, що вивчає поширення інтенсивних звукових хвиль у твердих тілах, рідин, газів. Неліні/йна зале/жність між… … Український тлумачний словник
залежність — ності, ж. 1) Перебування під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорення кому , чому небудь. 2) Зумовленість чого небудь певними обставинами, причинами і т. ін. || Взаємозв язок, взаємообумовленість. •• Кореляці/йна зале/жність див. кореля/ція … Український тлумачний словник
хромшпінеліди — ів, мн. Синтетичні сполуки або природні мінерали кубічної сингонії, що містять значну кількість Хрому, який замінює Алюміній у шпінелі … Український тлумачний словник
здатність мінералів міграційна — способность минералов миграционная migratory ability of minerals Migrationsvermögen der Minerale – поведінка окремих мінералів в обстановці довгого переносу. Визначається максимальною відстанню, на яку можуть бути перенесені потоками уламкові… … Гірничий енциклопедичний словник
великыи — (4400) пр. 1.Большой по величине, объему, протяженности: и се нѣкъто ѡ(т) богатыихъ принесе кърчагоу великоу зѣло пълъноу масла дрѣвѩнааго. ЖФП XII, 53в; ударить въ не тришьды лъжицею великою. УСт XII/XIII, 200; иде въ прѣдълежащюю гороу… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
владѣти — ВЛАДѢ|ТИ (167), Ю, ѤТЬ гл. Обладать, владеть, иметь власть, управлять: нъ ни скотъмь ни свини˫ами владѣѥть сотона. (ἐξουσιάζει) Изб 1076, 128; нѣции отъ мьнихъ оставльше сво˫а манастырѩ. желающе владѣти и послоушати не сълагающе. начинають зьдати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
