-
1 незмінний
I незмінн`ийнеизменя́ющийсяII незм`іннийматем.; техн.; физ. неизме́нный, неизменя́емый, неменя́ющийся -
2 незмінний напрям
неизме́нное направле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > незмінний напрям
-
3 неизменяемый
незмінний, незмінюваний. -мая часть речи, грам. - незмінна частина мови.* * *незмі́нний, незмі́нюваний\неизменяемыйые ча́сти ре́чи — грам. незмі́нні (незмі́нювані) части́ни мо́ви
-
4 беспеременный
незмінний, беззмінний, неодмінний, безодмінний. -но - незмінно, беззмінно, неодмінно, безодмінно.* * *безперемі́нний; ( бесповоротный) безповоро́тний -
5 несменяемый
незмінний, незміненний.* * *незмі́нюваний, незмі́нний -
6 Неизменяющийся
незмінний, незмінюваний. -
7 неизменное направление
незмі́нний на́прямРусско-украинский политехнический словарь > неизменное направление
-
8 неизменное направление
незмі́нний на́прямРусско-украинский политехнический словарь > неизменное направление
-
9 неизменный
1) (неизменяющийся) незмінний, беззмінний, незмінливий, невідмінний, (непоколебимый) непорушний, непохитний. [Права довічні, незмінні наче зорі (Грінч.). Основна моя теза лишається цілком незмінна (В. Підмог.). Чуття незмінне (Вороний). На світі нема незмінливого буття (Н.-Лев.). Природа діє за невідмінними законами (Павлик). Неодмінним зостається лиш невпинний вічний рух (Самійл.)];2) (несклонный к изменам) незрадливий, незрадний. [Вітаю знов товаришку незрадливую мою (Крим.). Беріг твердий, незрадливий (Грінч.). Незрадливе кохання (Самійл.). Любов незрадную, побачить ваша хата (Самійл.)].* * *1) ( не меняющийся) незмі́нний; ( непоколебимый) непохи́тний; ( постоянный) пості́йний; ( обычный) звичайний2) ( верный) незрадли́вий, ві́рний -
10 постоянный
1) (неизменный) сталий, незмінний, тривкий, постійний. -ный человек - стала людина. -ная комиссия - постійна (стала) комісія. -ное жительство где - стале (постійне) пробування де. -ное пребывание - сталий (постійний) побут. -ный доход - сталий дохід. -ный сотрудник - постійний (сталий) співробітник. -ный житель Киева - сталий мешканець Київа. -ная зима - стала зима. -ный гость - постійний (невиводний) гість. -ная (матем.) величина - незмінна (стала) величина;2) (непрестанный) безупинний, невпинний, повсякчасний, щочасний, безперервний, завсідній, завжденний.* * *пості́йний; (всегдашний, ежечасный) повсякча́сний, за́всідний и завсі́дний; (неизменный, устойчивый) ста́лий, стійки́й, тривки́й, незмі́нний; ( твёрдый) тверди́й -
11 неизменяемый
матем., техн.1) прич. незмі́нюваний2) прил. незмі́нний -
12 неизменяемый
матем., техн.1) прич. незмі́нюваний2) прил. незмі́нний -
13 незаменный
незамі́нний; ( постоянный) незмі́нний -
14 неослабный
неослабний, непослабний, (усердный) щирий, пильний, запопадливий, (постоянный) постійний, повсякчасний, невпинний, безупинний, безнастанний, незмінний, (строгий) суворий, (неутомимый) невтомний. -ный надзор - неослабний (пильний, постійний, суворий) догляд за ким, за чим. -ное наблюдение, -ная слежка - запопадливе (безупинне) слідкування (стеження), запопадлива, (безупинна) стежа за ким. -ное попечение - неослабне (щире, незмінне) піклування, повсякчасні турботи про (за) кого, про (за) що.* * *неосла́бний, непосла́бний; ( бдительный) пи́льний -
15 неизменный
матем., техн., физ.незмі́нний; ( постоянный) пості́йний -
16 неменяющийся
техн.незмі́нний -
17 неизменный
матем., техн., физ.незмі́нний; ( постоянный) пості́йний -
18 неменяющийся
техн.незмі́нний -
19 константный
спец.конста́нтний; ( постоянный) пості́йний, ста́лий, незмі́нний -
20 Неотрешаемый
невідлучуваний, невідділюваний, (несменяемый) незмінний.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
незмінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
незмінний — а, е. 1) Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2) Який є постійним атрибутом кого , чого небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов язковий, неодмінний. 3) Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким , чим небудь.… … Український тлумачний словник
незмінний — [неизм’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
незмінність — ності, ж. Абстр. ім. до незмінний … Український тлумачний словник
незмінно — Присл. до незмінний … Український тлумачний словник
незміренний — прикметник незмірний … Орфографічний словник української мови
неодмінний — а, е. 1) Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, якого необхідно виконувати; обов язковий. || Якого не можна уникнути. || Без якого неможливо обійтися; необхідний. || Постійний, незмінний. 2) Характерний для кого , чого небудь … Український тлумачний словник
непремѢнный — незмінний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
постійний — I 1) (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), сталий, безперервний, безупинний, нев[у]пинний, неспинний, безперестанний, безнастанний, ненастанний, повсякчасний, беззмінний, неперервний, невідступний, незмінний, неминучий,… … Словник синонімів української мови
сталий — а, е. 1) Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу). •• Ста/ла рівнова/га фіз … Український тлумачний словник
обов'язковий — 1) (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), неодмінний, неухильний, (до)конечний 2) (який є характерною прикметою кого / чого н., завжди притаманний комусь / чомусь), неодмінний, незмінний, неминучий 3) див. постійний … Словник синонімів української мови