недосвідчений

См. также в других словарях:

• недосвідчений — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• недосвідчений — (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому н.), неспокушений; непідготовлений, непідготований, ненавчений (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого н.); небувалий, небитий (який не має життєвого досвіду, не… …   Словник синонімів української мови

• недосвідчений — а, е, у чому і без додатка. Який не має достатнього досвіду, знань, потрібних в якій небудь справі, професії і т. ін. || Непризвичаєний, ненатренований (про зір, слух і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• недосвідний — а/, е/, рідко. Те саме, що недосвідчений …   Український тлумачний словник

• недосвідченість — ності, ж. Абстр. ім. до недосвідчений …   Український тлумачний словник

• недосвідчено — Присл. до недосвідчений …   Український тлумачний словник

• незрілий — I (про людину який не досяг повного розвитку, зрілости, змужніння; про вік, вигляд, поведінку тощо властивий такій людині), недозрілий; дитячий (про поведінку, розум, вигляд тощо не такий, як у дорослої, серйозної людини); глевкий (перев. про… …   Словник синонімів української мови

• наївний — а, е. Простодушно довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений. || Який виражає, виявляє недосвідченість, простодушність і т. ін. || Викликаний життєвою недосвідченістю, необізнаністю. || Безпосередньо простий, без… …   Український тлумачний словник

• дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… …   Український тлумачний словник

• небитий — а, е. 1) Якого не били; який не зазнав побоїв. 2) перен., розм. Недосвідчений, не навчений життям. || у знач. ім. неби/тий, того, ч. Недосвідчена, не навчена життям людина. 3) Не вторований, не втертий (про шлях, дорогу) …   Український тлумачний словник

• зазелений — а, е, розм. 1) Надто зелений. 2) перен. Дуже юний, недосвідчений …   Український тлумачний словник