негідник

См. также в других словарях:

• негідник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• негідників — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• негідників — кова, кове. Прикм. до негідник …   Український тлумачний словник

• негідник — (безчесна, підла людина), мерзотник, поганець, паразит; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка (про злу, підступну людину); капосник (той, хто скоює негідні, безчесні вчинки); падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник,… …   Словник синонімів української мови

• негідник — а, ч. Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник. || Уживається як лайливе слово (перев. у звертанні) …   Український тлумачний словник

• негідник — [неиг’і/дниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў …   Орфоепічний словник української мови

• негідний — а, е. 1) без додатка і рідко для кого – чого, на що. Якого не можна використовувати; непридатний. 2) без додатка, кого, чого і з інфін. Який не заслуговує на повагу, наслідування і т. ін., не вартий кого , чого небудь; недостойний. 3) Підлий,… …   Український тлумачний словник

• негідниця — і. Жін. до негідник …   Український тлумачний словник

• мерза — негідник …   Лемківський Словничок

• наволоч — (збірн. підлі, нікчемні люди; підла, нікчемна людина), негідь, нечисть, погань, сволота, гидота, гидь, мерзота, негідник, шкура; покидьки мн. (одн. покидьок), покидь, потолоч, босота (морально розкладені люди); людці мн. (негідні люди) Пор.… …   Словник синонімів української мови

• гунцвот — Гунцвот: гультяй (лайка), [VI] лайка [V] лайливе слово: собачий син, собака [II,IV] негідник [21;51] собака (лайливе) [I] собачий син, шельма [17;15] «Гунцвот» (шельма): «Гунцвот, хто мені се говорить!» (84) пояснене словом «собака» (лайливе).… …   Толковый украинский словарь