негожий

1) негожий, негодящий, непридатний; см. Негодный 1. [На тобї, небоже, що мені (нам) негоже (Приказка). Ой, негожа в кутку вода (Чуб. V)];

2) (плохой) поганий, кепський, недобрий; (непристойный) негожий.

* * *

nelietojams, nederīgs

см. негодный 1)

επ., βρ: -гож, -а, -е (παλ. κ. απλ.)

βλ. негодный

(негож, -а, -е) уст. и прост. см. негодный

негожий, некрасний, нечепурний, невиборний, незграбний, (нехудожественный) немайстерний, нехудожній, (неэлегантный) неелегантний; срв. Изящный.

* * *

негожий, догани (докору) вартий, доганний, огудний, нехвальний, (зап.) посуджуваний, (дурной) поганий, злецький. -ная слабость к чему - догани вартий нахил до чого. -ное поведение - негоже, негарне, догани (докору) варте поводження. Я не сделаю ничего -ного - я не вчиню (не зроблю) нічого негожого (догани вартого, огудного). Такой поступок -лен для его репутации - такий вчинок ганьбує його репутацію, такий вчинок огудний для його репутації. Считать для себя -ным что - мати за негоже собі що, мати за сором собі що (Куліш), мати за догану (огуду) собі що (що зробити).

* * *

1) немиловидий, негожий; срв. Невзрачный;

2) (предосудительный) негожий, негарний, непристойний, малопристойний. -ный поступок - негожий (негарний) учинок. -ный предлог - непристойний (малопристойний) привід.

* * *

см. невзрачный 2) ( достойный порицания) недо́брий, по га́ний; ( некрасивый) нега́рний, него́жий непоказни́й; ( непорядочный) непоря́дний

1) негарний, негожий, непригожий, невродливий, нечепурний, непоказний; срв. Некрасивый, Неказистый. [Негарна дівчина (Полт.)];

2) негожий, непригожий, непристойний, незвичайний; срв. Неприличный.

* * *

1) ( некрасивый) нега́рний, него́жий, неприго́жий, невродли́вий; ( невзрачный) непоказни́й

2) ( неприличный) него́жий, неприго́жий, непристо́йний; незвича́йний

1) недобропристойність, не(добро)звичайність, (предосудительность) негожість (-ости);

2) (неблагопристойный поступок) недобропристойність, недобропристойний (негожий) учинок (-нку);

3) (неблагоприст. выражение) непристойність, соромітський вислів (-слова), соромітське слово; срв. Непристойность.

* * *

недобропристойний, не(добро)звичайний, (предосудительный) негожий; (непристойный) непристойний, (о выражении, слове ещё) соромітський.

* * *

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];

2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];

3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;

4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.

* * *

негарний, поганий, (ув. поганючий), (зап. и поэт.) некрасний, (о внешности ещё) негожий, нечепурний. [Та й негарна! - і руда і нечупарна (Грінч.). Не жаль мені того воза, коли-б дівчина гожа, а то руда та погана, та й та воза поламала (Пісня). Некрасні квітки вночі (Л. Укр.). Васька була негожа, мізерна дівка (М. Левиц.). У такі хвилини його нечепурне обличчя ставало гарним (Грінч.)]. -вая история - негарна (погана) історія.

* * *

1) непристойний, незвичайний, негожий, неподобний, (непотребный) непотребний, (срамной) соромітний, сороміцький, соромний, стидний, (вульг.) страмний. [Це-ж усе слова непристойні (Крим.). Чути було голосні незвичайні речі (Грінч.). Лається неподобними словами (Мирг.). Ганьбив бридкими, соромітними словами рідного брата (Ор. Левиц.). Сороміцькі пісні співа (Квітка). Ті, для реального ґешефтсмана навіть соромні дурниці (Франко). Не слухайте, це стидна пісня (Звин.)]. -ное - незвичайне, непристойне (- ного), (вульг.) страмне (-ного) и т. п. [Та й дочитались-же до такого страмного (Основа 1862)];

2) (несоответственный) непристойний кому, чому и для кого, для чого, непідхожий, неналежний, неслушний для кого, для чого.

* * *

1) пиття. [Охоту мав він до пиття, і пив зовсім не воду (Самійл.)]. -тьё с жадностью - жлу[о]ктання, дудління, смоктання, дудліж;

2) (напиток, пойло) пиття, питво, напій (- пою), напиток (-тку), питення, трунок (-нку). -тьё заговорное - дання, давання. [Дання гірше від трутизни]. -тьё волшебное - чаровина, чари. Годный для -тья - питний. Годная для -тья вода - гожа вода. Негодный для -тья - непитний, до пиття негодящий, негожий.

* * *

1) ( действие) пиття́

2) ( напиток) питво́, пиття́, напі́й, -по́ю

(общеизвестный) заяложений, утертий, затяганий, буденний, банальний, тривіяльний; (неприличный, похабный) негожий, непристойний, безсоромний, безецний, паскудний; (подлый, низкий) ниций, безличний, підлий; (вульгарный) вульгарний. -шлые шутки - утерті (банальні) жарти; (неприличные) безсоромні, вульгарні жарти. -шлый человек - безецна, ница людина; см. Пошляк. -шлый дурак - дурень заплішений.

* * *

1) ( вульгарный) вульга́рний, паску́дний; ( низкопробный) низькопро́бний; ( скабрёзный) непристо́йний

2) (банальный, избитый) бана́льний, заяло́жений