невимушено

См. также в других словарях:

• невимушено — Присл. до невимушений …   Український тлумачний словник

• невимушено — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… …   Український тлумачний словник

• легко — присл. 1) Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль. || З плавними переходами; граціозно (ходити, танцювати і т. ін.). || Без помітної дії ваги. 2) Не зустрічаючи перешкод; плавно. 3) Без ускладнення; просто. || Без великого… …   Український тлумачний словник

• обважнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3) у знач. прикм. Який… …   Український тлумачний словник

• обважніти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. || під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого небудь. || Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). 2) …   Український тлумачний словник

• панібратствувати — ую, уєш, недок., розм. Поводитися з ким небудь занадто невимушено, безцеремонно, фамільярно; бути запанібрата …   Український тлумачний словник

• підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… …   Український тлумачний словник

• розв'язувати — ую, уєш, недок., розв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Розпускати, роз єднувати кінці чого небудь зв язаного. || Звільняти кого , що небудь від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. •• Розв я/зувати ру/ки кому, чиї а) звільняти від родинних …   Український тлумачний словник

• розкапуститися — у/щуся, у/стишся, док., розм. Зайняти більше місця, ніж звичайно. || Невимушено розсістися …   Український тлумачний словник

• розкидано — присл. 1) Вільно, невимушено розкинувшись (див. розкидатися II 1), 2)). 2) У різних місцях, окремо один від одного …   Український тлумачний словник