-
1 небо
сбезхмарне небо поет. — serene
бути на сьомому небі — ( від щастя) to be overjoyed, to be in the seventh heaven ( of delight)
просто неба — in the open ( air), in the weather, alfresco
-
2 небо
-анебо; небеса; церк. твердь небеснаяпро́ти (про́сто) не́ба — под открытым небом
-
3 небо
ciel -
4 небо
neboс. -
5 небо
ცა -
6 небо
небанябёсыпаднябенне -
7 небо
kök -
8 небоєздатний
unfit for combat (active service, action), disabled -
9 небоєздатний
небоеспосо́бный -
10 небоєздатність
- остінебоеспосо́бность -
11 похмуре небо
-
12 хмарне небо
overcast sky, sky clouded all over -
13 хмуре небо
-
14 чисте небо
-
15 ясне небо
-
16 Доведеться свині глянути на небо
Algún día tiene que mirar el puerco al cielo (algún día hay que responder por sus hechos) // A todo cerdo le llega su San MartínІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Доведеться свині глянути на небо
-
17 Коли б свині крила, вона б і небо зрила
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Коли б свині крила, вона б і небо зрила
-
18 Мо-Цзи
Мо-Цзи (468, або 478,480 та ін., царство Лу - 376, або403, 395, 392 та ін. дон.е.) - стародавньокит. мислитель, політичний діяч, засновник моізму (мо цзя). Вивчав конфуціанські ідеї, але відійшов від них і пізніше різко критикував. Створив власну концепцію, багато у чому протилежну конфуціанській. Погляди М.-Ц. викладені в книзі "Мо-цзи" ("Трактат учителя Мо"), яка являла собою результат колективної праці моїстів протягом декількох століть. М.-Ц. виходив із критики політичних і соціальних відносин, що склалися в сучасному йому суспільстві. Головною причиною "безладу в Піднебесній" вважав відсутність у людей поваги, любові один до одного. Наслідком цього є те, що кожний здійснює вчинки, виходячи із власних бажань та вигоди. М.-Ц. розрізняв "загальну" та "окрему" любов: "окрема", або корислива, любов є великим злом для Піднебесної; тільки в "загальній" любові знаходиться істина. Еталоном "загальної любові" М.-Ц. вважав Небо, бо воно "велике і безкорисливе", "не розділяє малих та великих", "годує всіх". Основне завдання людини - виконувати бажання Неба: "Небо бажає, щоб люди допомагали один одному". Поняттю "Небо" надається теїстичне значення: воно - критерій розмежування добра і зла, все бачить і чує, знає вчинки всіх людей та неодмінно карає тих, які "порушують його волю". У політичних поглядах М.-Ц. центральною є думка про залучення до справ правління державою "доброчесних" людей. При цьому він обстоює тезу "шанування талантів", згідно з якою "мудрі люди" повинні висуватися на високі посади, незалежно від їхнього походження. Пропонуючи дотримуватися "економії у витратах", зокрема "економії при похованнях", критикував конфуціанців за їхню ритуалізацію життя, яка потребує великих витрат за рахунок добробуту народу А. нтиконфуціанський характер мають і висловлювання М.-Ц. "проти долі", сенс яких у запереченні напередвизначення в житті людини, адже людина сама є творцем своєї долі; наполегливою працею вона сама повинна досягти удачі, не роблячи при цьому зла іншому. Вчення М.-Ц. мало великий вплив у Китаї в IV - III ст. до н. е. -
19 ведизм
ВЕДИЗМ - 1) Релігія стародавньої Індії доби Вед, в основі якої лежить міфологічна свідомість патріархального типу з визнанням культу багатьох богів (Агні, Адіті, Індра, Сур'я, Варуна, Сома та ін.), що уособлюють сили та явища природи (вогонь, земля, блискавка, небо, місяць) К. ласичний політеїзм В. доповнюється елементами монотеїстичної віри. Центральним моментом обрядовості В. є жертвоприношення богам із метою умилостивити, привернути їхню увагу, виявити вдячність, а зрештою, поєднати світ богів та світ людей, небо і землю. Головні положення В. склали основу багатьох релігійних і релігійно-філософських учень Індії. 2) Принцип східного світорозуміння, за яким визнається священність і авторитетність Вед як джерела абсолютної істини в осмисленні Всесвіту, місця в ньому людини, характеру і форми u стосунків із надприродними істотами. -
20 Галятовський, Іоаникій
Галятовський, Іоаникій (? - 1688) - укр. церковний діяч, мислитель, письменник. Освіту здобув у КМА. До 1650 р. прийняв чернецтво, був ігуменом Києво-Братського монастиря, 1659 р. став ректором КМА. Г. - яскравий представник укр. думки друг. пол. XVII ст., основоположник укр. барокової версії схоластичної проповіді, побудованої за логічними схемами з характерним для неї численним цитуванням античних і новітніх західноєвропейських авторів. У своїх проповідях Г. розмірковував про загальнофілософські проблеми: сутності людини, співвідношення у ній духовного й матеріального, свободи волі і відповідальності за свої вчинки, місця інтелекту, волі, природних афектів у психосоматичній структурі людини. Г. був переконаний у необхідності гармонійного співіснування в людині тілесного й духовного принципів, наполягав на цінності земного життя, на особистій відповідальності індивіда за його вчинки, за вибір між добром і злом, намагався вказати своїм слухачам такі шляхи спасіння душі, що не передбачають зречення світу. Поділяючи світ на великий (це небо з чотирьох елементів), малий (людину) і середній (увесь народ людський), мислитель носієм зла вважав середній світ, тобто несправедливий суспільний устрій. Серед доброчесностей високо цінував ученість, а спосіб осягнення Бога - як досягнення остаточної мети християнина - вбачав у самопізнанні. Серед суспільно-політичних проблем найбільшу увагу приділяв проблемі справедливих і несправедливих війн. До перших відносить війни, спрямовані на оборону батьківщини і православної віри, до других - внутрішні чвари всередині країни. Серед суспільних вад особливу увагу звертає на несправедливе судочинство.[br]Осн. тв.: "Наука, альбо спосіб зложення казаній" (1659); збірка проповідей "Ключ розуміння" (1659); "Месія правдивий" (1660); "Небо нове" (1665); "Скарбниця" (1676); трактати "Либідь" (1679) та "Алькоран" (1683).Філософський енциклопедичний словник > Галятовський, Іоаникій
См. также в других словарях:
НЕБО — ср. небеса мн. бесконечное, выспренее пространство, окружающее землю нашу; вся ширь и глубь вселенной, иногда со включением мироколицы нашей: По небу тучи, облака; или за пределами ее: На небе звезды, луна. | Мнимая твердь над нами, видимый полый … Толковый словарь Даля
небо — (1) 1. Видимое воздушное пространство над землей: Солнце свѣтится на небесѣ Игорь князь въ Рускои земли. 44. И повелѣ народомъ възлещи на травѣ, и приимъ пять хлѣбъ и дъвѣ рыбѣ, възьрѣвъ на небо благослови и прѣломль. Остр. ев., 70 (1056… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Небо — Небо, palatum верхняя стенка собственно полости рта. Делится на твердое и мягкое небо. Передняя часть неба твердое небо, palatum durum, имеет костную основу костное небо, palatum osseum, которая образована небными отростками верхних челюстей и… … Атлас анатомии человека
НЕБО — НЕБО, а, мн. (в одном знач. с ед.) небеса, ес, есам, ср. 1. Всё видимое над Землёй пространство. По небу и по небу. На небо и на небо. На небе и на небе. Голубое н. (голубые небеса). Звёздное н. Н. в тучах. Под небом родины (в своём отечестве).… … Толковый словарь Ожегова
небо — См. бог звезд с неба не хватать, земля и небо, как с неба свалиться, как солнце на небе, попасть пальцем в небо... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. небо небосвод, небосклон … Словарь синонимов
НЕБО — в мифологии важнейшая часть космоса. Н. это прежде всего абсолютное воплощение верха, члена одной из основных семантических оппозиций (см. Верх и низ). Его наблюдаемые свойства абсолютная удалённость и недоступность, неизменность, огромность… … Энциклопедия мифологии
небо — бархатное (Надсон); бархатно черное (Серафимович); безбрежное (Смирнов); безграничное (Бальмонт, Баранцевич); бездонное (Бунин, Драверт); беззвучное (Ю.Светогор); безмолвное (Блок, Башкин); безмятежное (Козлов); безмятежно красивое (Андреев);… … Словарь эпитетов
небо — Небо, если бы не вполне обычная форма множественного числа этого существительного, то, пожалуй, оно и не стоило бы особого внимания. И в самом деле – небо одно на всех, но слово небо имеет форму множественного числа; и форма эта – небеса … Словарь ошибок русского языка
небо — небо, род. неба; мн. небеса, род. небес, дат. небесам. В сочетании с предлогами «на» и «по»: на небо и на небо, на небе и на небе, по небу и по небу … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
НЕБО — верхняя стенка ротовой полости у позвоночных животных и человека. У млекопитающих состоит из костного неба (твердого), переходящего кзади в мышечное небо (мягкое). Мышцы мягкого неба участвуют в глотании … Большой Энциклопедический словарь
Небо — (иноск.) Промыслъ. По волѣ Неба (судьбы). Небеса Провидѣвіе, Богъ. Загробная жизнь. Небесамъ угодно. Ср. Мельницу пришлось продать, И мельникъ мой съ дѣтьми, по волѣ Неба, И осликъ мой туда жъ, осталися безъ хлѣба... *** Оселъ пастухъ. Басня. Ср … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
