-
1 розсудок і розум
РОЗСУДОК і РОЗУМ - поняття, вироблені в історії філософії для позначення якісних особливостей мислення на певних ступенях буття або логічного розвитку. В античній філософії вони розглядались як властивості, неоднаково притаманні різним істотам. Типовою є думка Піфагора: душа людини поділяється на три частини: ум (розум), розсудок і пристрасть. Розум і пристрасть є і в живих істотах, а розсудок - лише в людині. Під останнім мали на увазі мислення як здатність судження, умовиводів, розмірковування. На відміну від розсудка, розум в античній філософії має велике онтологічне навантаження. Під виглядом логоса (Геракліт), нуса (Анаксагор), мислення мислення, або форми форм (Аристотель) він постає як рушійна сила всієї дійсності. В неоплатонізмі розум займає певне місце в ієрархії, яка покладається Єдиним: єдине, розум, душа, Космос, матерія. Стоїки розрізняють два начала дійсності: активне - розум, або Бог, і пасивне - речовину. Розрізнення активного (надлюдського) і пасивного (людського) розуму дає Аристотель, і це стає однією з основних ідей арабської філософії З. агалом в античній філософії розум притаманний світу в цілому, живим істотам, людині, розсудок же - лише останній. Тому античний погляд на це питання є переважно онтологічний. В пізнанні їх розрізнення концептуального значення не має. Воно стає основним у Новий час. У вченні Канта Р. і Р. вперше чітко розрізняються як рівні мислення: на розсудкові ґрунтується наукове знання, на розумі - філософія (метафізика). Форми споглядання (простір і час) і категорії мислення є відповідно теоретичною основою математики і природознавства, а ідеї чистого, відокремленого від почуттів розуму - принципами метафізики. Згідно з Кантом, на відміну від функції розсудку, розум виконує не конститутивну (таку, що примножує знання), а регулятивну функцію - упорядкування, систематизації набутого розсудком за єдиним принципом. Розум дає не істини, а ілюзії, суперечності - антиномії. Гегель робить ще один крок і вносить розрізнення цих понять у сферу самої філософії. Як і Кант, Гегель вважає математику і природознавство переважно розсудковим знанням. Але, на його думку, таким же було і знання, представлене в традиційній метафізиці, найбільш характерною особливістю якої було розмежування, відокремлення протилежностей як основних властивостей, атрибутів дійсності. Тому метафізика набуває у нього іншого змісту, методологічного: вона протистоїть діалектиці, яка поєднує протилежності, синтезує їх, примирює, щоб досягти цілісної теорії буття. Така теорія викладена Гегелем у його логіці. Внаслідок цього Р. і Р. мають у нього переважно логічний і методологічний зміст. Набуті історико-філософським досвідом уявлення про Р. і Р. зберігають своє значення і в наш час. Найбільш загальною підставою цього є наявність двох основних стадій пізнання і в науці, і в філософії - аналітичної і синтетичної; на першій об'єкти розкладаються на складові частини, сторони, моменти для їх детального освоєння; на другій вони об'єднуються, систематизуються на основі певного принципу. Те ж саме відбувається і в пізнанні світу як цілого, як предмета філософії.М. Булатов
См. также в других словарях:
НАЧАЛА ЕВКЛИДА — (греч. Stoicheia букв. азбука; переносное значение основные начала), научное произведение (15 книг), написанное Евклидом в 3 в. до н. э., в котором подведен итог 300 летнему развитию греческой математики и создан фундамент для дальнейших… … Большой Энциклопедический словарь
НАЧАЛА ЕВКЛИДА — «НАЧАЛА» ЕВКЛИДА (греч. Stoicheia, букв. азбука; переносное значение основные начала), научное произведение (15 книг), написанное Евклидом в 3 в. до н. э., в котором подведен итог 300 летнему развитию греческой математики и создан фундамент для… … Энциклопедический словарь
Начала Евклида — Эту страницу предлагается переименовать в Начала. Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К переименованию/29 августа 2012. Возможно, её текущее название не соответствует нормам современного русского языка и/или правилам… … Википедия
МАТЕМАТИКИ ИСТОРИЯ — Самой древней математической деятельностью был счет. Счет был необходим, чтобы следить за поголовьем скота и вести торговлю. Некоторые первобытные племена подсчитывали количество предметов, сопоставляя им различные части тела, главным образом… … Энциклопедия Кольера
«Начала» Евклида — Евклид Ευκλείδης Дата рождения: III век до н. э. Научная сфера: древнегреческий математик Евклид или Эвклид, (др. греч … Википедия
"НАЧАЛА" ЕВКЛИДА — научное произведение, написанное в 3 в. до н. э., содержащее основы античной математики: элементарной геометрии, теории чисел, алгебры, общей теории отношений и метода определения площадей и объемов, включавшего элементы теории пределов. Н. Е.… … Математическая энциклопедия
Начала Евклида — («Начала» Евклида) научное произведение, написанное Евклидом в 3 в. до н. э., содержащее основы античной математики: элементарной геометрии, теории чисел, алгебры, общей теории отношений и метода определения площадей и объёмов,… … Большая советская энциклопедия
МАТЕМАТИКИ (философия) — рефлексия, исходящая из анализа математического умозаключения, чтобы вывести из этого общую теорию функционирования человеческого ума. Что является объектом математики? Мы знаем, что математика начала развиваться в Египте (двадцать веков до Р.Х.) … Философский словарь
Начала Ньютона — Математические начала натуральной философии (лат. Philosophiae Naturalis Principia Mathematica) фундаментальный труд Ньютона, в котором он сформулировал закон всемирного тяготения и три закона Ньютона, заложившие основы классической механики.… … Википедия
«Начала» Евклида — (греч. Stoichéia, буквально азбука; переносное значение основные начала), научное произведение (15 книг), написанное Евклидом в III в. до н. э., в котором подведён итог 300 летнему развитию греческой математики и создан фундамент для дальнейших … Энциклопедический словарь
"НАЧАЛА" ЕВКЛИДА — (греч. Stoicheia, букв. азбука; переносное значение основные начала), науч. произв. (15 книг), написанное Евклидом в 3 в. до н.э., в к ром подведён итог 300 летнему развитию греч. математики и создан фундамент для дальнейших матем. исследований … Естествознание. Энциклопедический словарь