натолканный

1) нашто́вханий, наштурханий

2) на́пханий

1) наштурханы

2) напханы, мног. панапіханы

см. натолкать

натолкать

I. 1) см. II. Наталкивать;

2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];

3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -

1) см. Натолкнутый;

2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -

1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;

2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;

3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.

II. Наталкивать, натолкнуть -

1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];

2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];

3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -

1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;

2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;

3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -

1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;

2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под

II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.

* * *

1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш

2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти

ρ.σ.μ., παθ. μτχ. παρλθ. χρ. натолканный, βρ: -кан, -а, -о

ρ.σ.μ. (απλ.)

1. σπρώχνω, ωθώ, ζουπώ, πιέζω δυνατά, συνθλίβω•

2. χώνω, βάζω σπρώχνοντας.

натолкаться

σπρώχνομαι, ζουπιέμαι, συνθλίβομαι, συνωθούμαι στριμώχνομαι•