наступательно

gener. agressivement, offensivement

нрч. наступом, наступцем, нападом, нападаючи, нападчим способом. Действовать -но - діяти наступом, наступати.

* * *

• útočně

επίρ.

επιθετικά.

milit. kombinierte Angriffsübung

gener. een offensief en defensief verbond

1. (чем) ( subj: usu. human) to get an astringent sensation in one's mouth from sth. sour, tart (often unripe apples, berries etc)

X набил оскомину (Y-ами) - X had a bitter taste in his mouth (from Ys)

2. \О-111\О-111 (кому) ( subj: usu. abstr) (of a statement, idea, procedure etc) to elicit an unfavorable reaction, cause s.o. to react negatively (by being or having been overused, often repeated, boring etc)

X набил (Y-y) оскомину = X sets Yb teeth on edge

набивший (-ая, -ее) оскомину анекдот (фраза, клише и т. п.) = hackneyed (trite, tired old etc) joke (phrase etc)

• НАБИВАТЬ/НАБИТЬ ОСКОМИНУ coll

[VP; usu. pfv]

=====

1. (чем) [subj: usu. human]

⇒ to get an astringent sensation in one's mouth from sth. sour, tart (often unripe apples, berries etc):

- X набил оскомину (Y-ами) - X had a bitter taste in his mouth (from Ys);

- Ys left (X with) a bitter taste in X's mouth;

- Ys made X's mouth pucker;

- X set his teeth on edge (with Ys);

- Ys set (put) X's teeth on edge.

     ♦ "Они должны понять, что мы только можем проиграть, действуя наступательно..." - думал Кутузов. Он знал, что не надо срывать яблока, пока оно зелено. Оно само упадет, когда будет зрело, а сорвёшь зелено, испортишь яблоко... и сам оскомину набьёшь (Толстой 7). "They must see," he [Kutuzov] thought, "that we can only lose by taking the offensive..." He knew the apple must not be picked while it is still green. It will fall of itself when ripe, but if you pick it unripe you spoil the apple...and set your teeth on edge (7a).

2. набивать оскомину (кому) [subj: usu. abstr]

⇒ (of a statement, idea, procedure etc) to elicit an unfavorable reaction, cause s.o. to react negatively (by being or having been overused, often repeated, boring etc):

- X набил (Y-y) оскомину≈ X sets Y's teeth on edge;

- Y is (has become) sick and tired of X;

- Y is fed up with X;

|| набивший (-ая, - ее) оскомину анекдот (фраза, клише и т. п.) ≈ hackneyed (trite, tired old etc) joke (phrase etc);

- cliche.

     ♦ "Парады, встречи, караулы - вся эта дворцовая служба набила мне оскомину" (Шолохов 2). "I am sick and tired of the whole business of service at court with its parades, receptions, changing of the guard and so on" (2a).

     ♦ Правда, среди набивших оскомину оборотов звучат и новые имена, новые... темы (Эткинд 1). It's true that among the tired old turns of phrase there are some new names and new...themes (1a).

• НАБИВАТЬ/НАБИТЬ ОСКОМИНУ coll

[VP; usu. pfv]

=====

1. (чем) [subj: usu. human]

⇒ to get an astringent sensation in one's mouth from sth. sour, tart (often unripe apples, berries etc):

- X набил оскомину (Y-ами) - X had a bitter taste in his mouth (from Ys);

- Ys left (X with) a bitter taste in X's mouth;

- Ys made X's mouth pucker;

- X set his teeth on edge (with Ys);

- Ys set (put) X's teeth on edge.

     ♦ "Они должны понять, что мы только можем проиграть, действуя наступательно..." - думал Кутузов. Он знал, что не надо срывать яблока, пока оно зелено. Оно само упадет, когда будет зрело, а сорвёшь зелено, испортишь яблоко... и сам оскомину набьёшь (Толстой 7). "They must see," he [Kutuzov] thought, "that we can only lose by taking the offensive..." He knew the apple must not be picked while it is still green. It will fall of itself when ripe, but if you pick it unripe you spoil the apple...and set your teeth on edge (7a).

2. набить оскомину (кому) [subj: usu. abstr]

⇒ (of a statement, idea, procedure etc) to elicit an unfavorable reaction, cause s.o. to react negatively (by being or having been overused, often repeated, boring etc):

- X набил (Y-y) оскомину≈ X sets Y's teeth on edge;

- Y is (has become) sick and tired of X;

- Y is fed up with X;

|| набивший (-ая, - ее) оскомину анекдот (фраза, клише и т. п.) ≈ hackneyed (trite, tired old etc) joke (phrase etc);

- cliche.

     ♦ "Парады, встречи, караулы - вся эта дворцовая служба набила мне оскомину" (Шолохов 2). "I am sick and tired of the whole business of service at court with its parades, receptions, changing of the guard and so on" (2a).

     ♦ Правда, среди набивших оскомину оборотов звучат и новые имена, новые... темы (Эткинд 1). It's true that among the tired old turns of phrase there are some new names and new...themes (1a).

1) ( относящийся к агрессии) aggressivo, d'aggressione

2) ( враждебный) ostile, aggressivo

* * *

1) aggressivo, di aggressione

2) ( наступательно-захватнический) di aggressione, espansionista

3) ( враждебный и вызывающий) aggressivo, ostile

* * *

1) gener. aggressivo

2) colloq. grilletto facile

наступовий, нападний, (захватный, диал.) забі[о]рчий, (агрессивный) агресивний, нападчий. [Забірча війна (Дніпропетр.). Заборча політика (Львів)]. -ный бой - нападний бій. -ная война - нападна війна. -ные действия - нападні дії. Переходить, перейти к -ным действиям - переходити, перейти до наступу (до нападання). -ный марш - наступовий рух. -ным образом - см. Наступательно.

* * *

положить

1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];

2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].

3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.

* * *

1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти

2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти