-
1 настановляти
I = настанови́ти( кого на що) наставлять, наставить (кого чему и на что)II = настанови́ти1) наставля́ть, наставить2) ( о самоваре) ставить, поста́вить; диал. наставля́ть, наста́вить3) (кого ким и на кого, за кого) назначать, назначить (кем), ставить, поставить (кем)4) ( водить) устана́вливать, установи́ть -
2 настановити
I настанови́тисм. настановляти IIII1) наставить2) ( о самоваре) поставить; диал. наста́вить3) (кого ким и на кого, за кого) назначить (кем), поставить (кем)4) ( водить) установитьIII( кого на що) наставить (кого чему и на что)
См. также в других словарях:
настановляти — I я/ю, я/єш, недок., настанови/ти, новлю/, но/виш; мн. настано/влять; док., перех. 1) розм. Те саме, що наставляти I 1), 3 5). 2) заст.Установлювати, запроваджувати. II я/ю, я/єш, недок., настанови/ти, новлю/, но/виш; мн … Український тлумачний словник
настановляти — 1 дієслово недоконаного виду ставити якусь кількість; наближати; призначати настановляти 2 дієслово недоконаного виду повчати … Орфографічний словник української мови
настановити — I див. настановляти I. II див. настановляти II … Український тлумачний словник
запроваджувати — запровадити (уводити щось нове, у практику тощо), у[в]проваджувати, у[в]провадити, у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести; настановляти, настановити (якісь звичаї, порядки тощо); насаджувати, насаджати, насадити (силоміць) Пор. установлювати I … Словник синонімів української мови
наставляти — наставити (кого давати конкретні поради, настанови, як слід чинити, поводитися в тих / инших випадках), настановляти, настановити, напучувати, напучати, напутити, навчати, навчити, наказувати (кому перев. зі спол. щоб ); повчати, у[в]чити,… … Словник синонімів української мови
