насмешливо

нрч. глузливо, глумливо, насмішкувато, (гал.) смішковато. [Подивиться на його згорда або глузливо (Мова). «А що, Охріме?» - спитався глузливо Петренко (Грінч.). Глумливо усміхнулася (Кониськ.). «Вас усе карає», - сказав Карпо насмішкувато (Н.-Лев.). Явдоха насмішкувато перекривила його (Крим.). Його очі спокійно, трохи навіть смішковато дивилися на нового арештанта (Франко)].

* * *

1) погострити що;

2) подотепувати, (насмешливо) поглузувати з кого, з чого. Срв. Острить.

* * *

прозвать прозивати, прозвати кого, прикладати, приложити и прикласти прізвище кому, приложити ймення кому, (насмешливо) дражнити, продражнити кого чим, прикладати; приложити и прикласти прикладку кому, на кого. прозиватися з кого. [Не знає, як і батька її звуть і прозивають (Квітка). Царські слуги прозвали його незнайком (Рудч.). Моє прізвище - Кравченко, а то тільки по вуличному Макухою дражнять (Звин.). Надавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом (Левиц.). З його прозивалися «сич» (Звин.)]. Прозванный - прозваний.

* * *

несов.; сов. - прозв`ать

1) (яичный) білок (р. білка), біле (р. -ого);

2) (глазной) білок, (насмешливо) банька; (имеющий большие белки в глазах) білкатий, (ирон.) банькатий.

* * *

зоол. горобець (р. -бця), горобей, горобель, (очень редко) веребей, (эпитет) же[и ]вжик, (насмешливо) жидик. Воробей камышовый - очеретяна вівсянка.

* * *

голочеревий, (насмешливо) голопузий.

* * *

над кем) насміх, насмішка, посміх (-ху), посмішка, глум, поглум (-му), поглумка, глузування, глумування, кепкування (-ння) (з кого). [З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум (Франко). З посміху люди бувають (Номис). Його слова він узяв за посміх із себе і обуривсь (Крим.). Це посмішка з мене (Грінч. I). Щаслива я, ти кажеш? хіба не глум, не сором на всі люди, що ми в руках усі в нікчемної приблуди? (Самійл.). З болізним глумом вглядається в мене (Крим.). Його поглумка гірш не те лайки, - бійки (М. Вовч.)]. -ки - насміхи, посміхи (-хів) и насміх, посміх (-ху), насмішки, посмішки (-шок), поглумки (-мок), глузи (-зів), глум, поглум, глузування, глумування, кепкування (-ння, соб. и (мн.) -вання, -вань и -ваннів), (пров.) кпини (р. кпин). [Вчора ви балакали без насміхів (Крим.). Не боячись поспіхів (Крим.). Мов горох сипалися насмішки на (його) голову (Франко). Остигло й глузи людські терпіти (Грінч. II). Веселий глум (Крим.). Жарт веселий, повний глуму (Чупр.). Почали з нас сміятися; ми терпіли їх глузування довго (Грінч.). Посипались кепкування і нарікання (Стор.). Доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)]. В -ку - на глум, на сміх (насміх); срв. Насмех. [Сказати-б, що це на сміх написано, так ні (Грінч.)]. Делать в -ку что - робити на глум (на сміх, на посміх) що. С -кой - глузливо, глузуючи; см. Насмешливо. Это -ка судьбы над ним - це доля глузує (поглузувала) з його. Не давать, не дать проходу -ками - висміювати и висмівати, висміяти очі кому. Подвергать -кам - см. Насмехаться.

* * *

розгладлий, (насмешливо) кабанкуватий.

* * *

подрижати, подриготіти потремтіти, потруситися, (насмешливо) попоїсти дрижаків, поскакати халяндри.

* * *

почервоніти, зчервонітися, зашарітися, з(а)паленіти, запалитися, спахнути, спалахнути на виду; (шутл.) побіліти як вільхова довбня, (ещё более) почервонішати. Сильно -неть - збуряковіти. -неть от стыда, смущения (насмешливо) - напекти раків; спекти рака. -неть до корня волос - почервоніти по саме волосся. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий и т. п. См. Краснеть.

* * *

-ка, великороссиянин, -янка росіянин (ж. р. -янка), руський (ж. р. -ська), москаль, московець, москвач, (ж. р.) московка, (в филологии) великорус, (насмешливо или с пренебрежением) кацап (ж. р. -пка), кацапуз, кацапура, кацап'яга, (соб.) москва, кацапня.