насильно

ძალით

прымусам

zoraki, zorbalıqnen

1) ( примусити впасти) to bring down, to throw down; ( про дерево) to fell

2) ( насильно позбавити влади) to overthrow

1) ( рухатися масою) to flock, to throng; to go ( to come) in crowds ( in flocks)

2) ( про сніг) to fall heavily, to fall in thick flakes

см. відривати I

1) оторва́ть; оборва́ть; отто́ргнуть (отделять, отнимать насильно)

2) (мешать делать что-н.) оторва́ть, отвле́чь

1) добива́ться, доби́ться

2) (только несоверш.: лезть насильно) ломи́ться

3) (доезжать, доходить) добира́ться, добра́ться

4) (несоверш.) добива́ться; докола́чиваться; прика́нчиваться

1) добира́ться, добра́ться; ( вверх) взбира́ться, взобра́ться; (только несоверш.: желая войти) добива́ться; ( сквозь что) пробива́ться, проби́ться; ( выходить) вырыва́ться, вы́рваться; ( достигать) достава́ть, доста́ть

2) (доставать, находить) добыва́ть, добы́ть, раздобыва́ть, раздобы́ть; ( домогаться) добива́ться, доби́ться

3) (только несоверш.: лезть насильно) ломи́ться

4) (только соверш.) дожи́ться; ( от кого-нибудь) получи́ть

5) (несоверш.) добыва́ться; промышля́ться; достава́ться; извлека́ться; вывола́киваться

1) затя́гивать, затяну́ть; ( застилать тонким покровом) завола́кивать, заволо́чь, подёргивать, подёрнуть, задёргивать, задёрнуть; (насильно приводить; приносить) зата́скивать, затащи́ть; (вбирать в себя - прям. и перен.; подавлять творческие стремления) заса́сывать, засоса́ть

2) ( пропускать через узкое отверстие) продева́ть, проде́ть, продёргивать, продёрнуть; ( нитку в иголку) вдева́ть, вдеть

3) (перен.: вовлекать) затя́гивать, затяну́ть; ( делать участником чего-нибудь) втя́гивать, втяну́ть

4) ( начинать песню) затя́гивать, затяну́ть

5) ( приобретать) диал. заполуча́ть, заполучи́ть

1) затя́гивать, затяну́ть; ( застилать тонким покровом) завола́кивать, заволо́чь, подёргивать, подёрнуть, задёргивать, задёрнуть; (насильно приводить; приносить) зата́скивать, затащи́ть; (вбирать в себя - прям. и перен.; подавлять творческие стремления) заса́сывать, засоса́ть

2) ( пропускать через узкое отверстие) продева́ть, проде́ть, продёргивать, продёрнуть; ( нитку в иголку) вдева́ть, вдеть

3) (перен.: вовлекать) затя́гивать, затяну́ть; ( делать участником чего-нибудь) втя́гивать, втяну́ть

4) ( начинать песню) затя́гивать, затяну́ть

5) ( приобретать) диал. заполуча́ть, заполучи́ть

1) лома́ться; ломи́ться

2) ( лезть насильно) ломи́ться

3) лома́ться

1) насилу, едва, еле; с усилием, с трудом

2) ( против воли) диал. насильно, силой

3) (восклицание, выражающее удовлетворение) наси́лу, наконе́ц-то

1) взять; ( насильно) забра́ть; ( овладеть) захвати́ть; (по одному, по частям) разобра́ть, побра́ть

2) (лён, коноплю) с.-х. вы́дергать

1) позатя́гивать, затяну́ть; ( застлать тонким покровом) заволо́чь, подёрнуть, задёрнуть; (насильно привести; волоча, принести) позата́скивать, затащи́ть

2) ( пропустить сквозь узкие отверстия) проде́ть, продёрнуть; ( нитки в иголки) повдева́ть, вдеть

3) (перен.: вовлечь) затяну́ть, втяну́ть

1) постя́гивать, стяну́ть; (собрать, свести в одно место) постя́гивать, стяну́ть; ( волоча) поста́скивать, стащи́ть, своло́чь

2) (кого, что с кого, с чего) постя́гивать, стяну́ть; ( снять таща) поста́скивать, стащи́ть, своло́чь; ( резким движением) посдёргивать, сдёрнуть

3) ( заставить уплатить) взыска́ть; (насильно, с принуждением) вы́колотить

4) ( наверх) повста́скивать, встащи́ть

5) ( украсть) стяну́ть, стащи́ть

Кримський, Агатангел Юхимович (1871, Володимир-Волинський - 1942) - вчений сходознавець (арабіст, іраніст, тюрколог), відомий фахівець-україніст, поет, прозаїк, поліглот, перекладач. Походив із родини вчителя міського училища Юхима Кримського. Предок роду Кримських був муллою в Криму і в 1696 р. внаслідок політичних колізій під тиском переслідувань бахчисарайського хана виїхав у Литовське князівство. К. навчався у колегії Павла Галагана (Київ), Лазаревському ін-ті східних мов (Москва), на історико-філологічному ф-ті Московського ун-ту. Був учнем відомих славістів і сходознавців - Житецького, Корша, Мілера, Гер'є, Фортунатоватаін І. ще в студентські роки плідно співпрацював з Франком, Пав ликом, Грінченком та ін. У 1896 - 1898 рр. перебував у відрядженні в Сирії та Лівані з метою вдосконалення арабськ. мови. У 1898 - 1918 рр. К. - проф. Лазаревського ін-ту східних мов, де викладав арабськ., перськ., турецьк. мови та літератури, історію мусульманського Сходу. Од 1918 р. - один із засновників і незмінний науковий секретар Української Академії наук; у новоствореній академії заснував секцію суспільних наук, кабінет арабо-іранської філології, гебраїстичну історико-археологічну комісію, комісію словника живої розмовної укр. мови та ін. У 30-ті рр. К. зазнав утисків і репресій, влітку 1941 р. був насильно евакуйований і помер у шпиталі поблизу Кокчетава (Казахстан). К. - засновник школи укр. перекладу зі східних мов, а також орієнтального напряму в укр. літературі. Він є автором першого перекладу "Шах-наме" Фірдоусі на слов'янські мови (україномовна антологія з "Шах-наме" вийшла друком у Львові 1896 р. за сприяння Франка). Наукова спадщина вченого налічує близько 900 праць - монографій, статей, рецензій, досліджень.

[br]

Осн. тв.: "Нарис розвитку суфізму до кінця III ст. гіджри" (1895); "Історія персів, їх літератури та дервішської теософії" (1901 - 1914); "Мусульманство та його будучність" (1904); "Історія мусульманства: Нариси релігійного життя. Вахабіти. Бабізм. Бехаїтство" (1912); "Історія Туреччини" (1915); "Історія Персії та її письменства" (1923); "Хафіз та його пісні в його рідній Персії XIV ст. та в новій Європі" (1924); "Перський театр, звідки він узявся і як розвивався" (1925); "Джамі" (рукопис); "Хазари" (рукопис); "Нізамі та його сучасники" (1989); "Історія нової арабської літератури" та ін.

Немирич, Юрій (1612, Київ - 1659) - київський підкоморій, за гетьманів Хмельницького та Виговського козацький полковник, видатний дипломат, мислитель раціоналістичного спрямування, який цікавився переважно проблемами держави і права. Н. розпочав свій освітній шлях у Краківській академії, де його вчителями були відомий математик Стегман та фахівець з проблем етики Мартин Руар, який підтримував дружні зв'язки з Гроцієм і дав рекомендаційні листи до нього своєму учневі. Н. відвідував лекції в Лейденському й Амстердамському ун-тах, а також в ун-тах Парижа, Базеля, Падуї; здійснив освітню подорож до Англії. Найсильніше враження на нього справили державний устрій Голландії і Швейцарії. Відтоді Н. стає послідовним прихильником республіканської форми правління і федеративного устрою держави як союзу республік. Навчаючись у Сорбонні, Н. пише і видає в Парижі твір "Роздуми про війну з московитами" (1632), який, імовірно, був першим трактатом укр. автора з воєнно-політичних проблем. Н. негативно ставився до самодержавно-монархічного державного правління, котре може, як це було за Івана Грозного, перерости в тиранію. Коли воля володаря ставиться понад закон, піддані перетворюються на рабів, втрачають громадянські свободи, в тому числі й свободу сумління В. иклад цих поглядів було продовжено в написаному Н. "Маніфесті до володарів Європи" (1658), в якому він виступає як ідеолог уряду гетьмана Виговського. В цьому документі Н. пояснює європейським політикам підстави денонсації Козацькою державою Переяславських угод, які вбачає в порушенні цих угод Московією, нищенні автономії України, прав і свобод її люду. Ідеї, викладені Н., виявилися згодом близькими до поглядів, що проголошувалися в "Маніфесті до європейських народів", написаному через півсторіччя Орликом. Подальший виклад державницьких уявлень Н. знаходимо в складених ним умовах Гадяцького договору 1658 р. Виговського з Польщею. Готуючи його, Н. сподівався, що на його основі буде утворена нова держава - федерація або радше конфедерація, яка складатиметься з Польщі, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського. За проектом договору Україна поєднувалася з Польщею і Литвою на правах самобутньої держави під назвою "Велике князівство Руське", що повинно було мати свій верховний трибунал і судочинство, вищих урядовців, гетьмана і канцлера, свою державну скарбницю, власну монету, своє військо та адміністративно територіальний поділ. У цьому князівстві проектувалося заснування двох академій з університетськими правами (в Києві та іншому місці, де буде зручно), великої кількості шкіл з вільним викладанням та цілком вільного книгодрукування. Передбачалося законодавче впровадження свободи сумління, а насильно нав'язана укр. народові унія скасовувалася. Державницькі погляди Н. були закономірною ланкою в розвитку державно-правових ідей в Україні від Оріховського, Могили до Мазепи й Орлика.