-
1 нарізувати
= нарізати, нарізатиto cut; ( м'ясо) to carve; ( гвинт) to thread, to chase; ( дуло гвинтівки) to rifleнарізувати різь — to cut a thread, to chase threads, to tap
-
2 нарізувати
= нарізати1) нарезать, нарезывать, нарезать; (соверш. - разделить на части) порезать; (о птице, скоте) набивать, набить; ( о дереве) напиливать, напилить2) (только несоверш. - об игре на музыкальном инструменте) наяривать, нажаривать -
3 нарізувати
техн. напи́ливать (дров, дерева), нарезать -
4 нарізати
I док. див. нарізуватинар`ізатиII = нарізуватинаріз`ати -
5 нарезывать
и Нарезать нарезать1) см. Надрезывать;2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -1) см. Надрезанный;2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;5) нарізаний, понарізуваний. -ться -1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.* * *см. нарезать -
6 нарезать
-ся, нарезать, -ся см. Нарезывать, -ся.* * *несов.; сов. - нар`езать1) нарізувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарізувати и понаріза́ти, натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: порезать) порі́зати; (о продуктах, ткани) накра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, накра́яти; ( кромсать) батува́ти, набатува́ти; ( определённое количество) урі́зувати, урі́зати2) ( делать нарезы) нарізувати и наріза́ти, нарізати и мног. понарі́зувати и понарізати, карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, накарбува́ти3) ( животных) нарізувати и нарізати, нарі́зати и мног. понарі́зувати и понаріза́ти, сов. порі́зати; (сов.: свиней) наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати, -люю, -люєш -
7 надрезывать
и Надрезать надрезать (недорезать, резать с краю, с поверхности) надрізувати и надрізати, надрізати, надтинати, надтяти и надітнути, (о быстром действии) надчикувати, надчикнути, (преимущ. о ткани, одежде и т. п.) надкраювати, надкраяти и надкроювати, надкроїти; (только пилой) надпилювати, надпиляти; (о мног. или во мн. местах) понадрізувати, понадтинати, понадчикувати, понадкра[о]ювати; понадпилювати; (только намечать резом) нарізувати и нарізати, нарізати, нарізнути, начикувати, начикнути, (о мног. или во мн. местах) понарізувати, понарізати, поначикувати що. [Трошки надріж (надчикни), а далі все буде дратися (Канівщ.). Це дуже широкі чохли (обшлага) будуть, - може понадрізувати? (Васильківщ.). Я нарізнув (начикнув), де треба пиляти (Богодухівщ.)]. -ть арбуз, хлеб (для пробы) - нарізувати, нарізати кавун(а), хліб (на пробу). [Я вам кавун (хліб) наріжу: побачите, який усередині (Канівщ.)]. Надрезанный - надрізаний, надтятий, надчикнений и надчикнутий, надкраяний и надкроєний, надпиляний, понадрізуваний и т. п.; нарізаний, начикнений и начикнутий, понарізуваний. -ться -1) надрізуватися и надрізатися, надрізатися, понадрізуватися; бути надрізуваним, надрізаним, понадрізуваним и т. п.;2) (порезать себя) порізатися, урізатися.* * *см. надрезать -
8 накалывать
наколоть1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;3) пришпилений, попришпилюваний;4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.* * *I несов.; сов. - накол`оть(раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́тиII несов.; сов. - накол`оть1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти -
9 напиливать
напилить напилювати, напиляти, (о дровах ещё) нарізувати, нарізати; (о мног.) понапилювати, понарізувати чого. Напиле[ё]нный - напиляний, нарізаний, понапилюваний, понарізуваний. -ться -1) напилюватися, напилятися, понапилюватися; бути напилюваним, напиляним, понапилюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) напилятися, попопиляти (досхочу, до-не(с)хочу). [Ну, вже напилялися, на сьогодні буде (Лубенщ.)].* * *несов.; сов. - напил`итьнапи́лювати, -люю, -люєш, напиля́ти; (дров, дерева) нарі́зувати, -зую, -зуєш и нарізати, наріза́ти, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти -
10 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
11 Напластывать
напластать1) (нарезать пластами) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати скибами (скибками) чого;2) (о рыбе) наплатовувати, наплатувати и наплатати, (о мног.) понаплатовувати чого. Напластанный -1) нарізаний, понарізуваний скибами (скибками);2) наплатований и наплатаний, понаплатовуваний. -ться -1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися скибами (скибками); бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним скибами (скибками) и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наплатуватися и наплататися, (о мног.) понаплатовуватися. -
12 намежёвывать
намежевать1) что, чего кому - намежовувати, намежувати, вимежовувати, вимежувати, (нарезывать) нарізувати, нарізати, (о мног.) понамежовувати, повимежовувати, понарізувати що, чого кому;2) (наделать межуя, сов.) намежувати, (о мног.) понамежовувати. Намежёванный - намежований, вимежуваний, нарізаний, понамежовуваний, повимежовуваний, понарізуваний. -ться -1) намежовуватися, намежуватися, понамежовуватися; бути намежовуваним, намежованим, понамежовуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) намежуватися, попомежувати (досхочу), (о мног.) понамежовуватися, (устанавливая столбы, колья, зап.) напалькуватися, (выкапывая ямы) накопцюватися.* * *несов.; сов. - намежев`атьнамежо́вувати, -жо́вую, -жо́вуєш, намежува́ти, -жу́ю, -жу́єш -
13 tooth
1. n (pl teeth)1) зубfalse teeth — штучні (вставні) зуби
natural teeth — свої (природні) зуби
a loose tooth — зуб, що хитається
the crown (the neck) of a tooth — коронка (шийка) зуба
the root (the fang) of a tooth — корінь зуба
to extract (to pull out) smb.'s tooth — виривати комусь зуб
2) тех. зуб, зубецьfed to the teeth — ситий донесхочу, набридло; остогидло
to lie in one's teeth — зухвало брехати; брехати просто у вічі
to have a sweet tooth — бути ласуном, любити ласощі
tooth and nail — з усієї сили, не шкодуючи сил
to fight (to struggle) tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to show one's teeth — показувати пазурі, говорити погрозливим тоном; огризатися
2. v1) нарізувати зубці (зуби)2) зачіпляти (ся)3) гризти* * *I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
14 trench-plough
1. n1) плуг для глибокої бранки; плантажний плуг2) борозновідкривач3) військ. плуговий траншеєкопач2. v1) глибоко орати; орати плантажним плугом2) нарізувати глибокі борозни* * *v; с-гглибоко орати; орати плантажним плугом; нарізувати глибокі борозни -
15 thread
[θred] 1. n1) ни́ткаto hang by a thread — ви́сі́ти на ни́точці
the thread of the story — основна́ лі́нія оповіда́ння
to pick up the thread of acquaintance with smb. — віднови́ти знайо́мство з кимсь
2) тех. різь, нарі́зка; хід ( гвинта)3) ел. жи́лка дро́ту4) геол. про́жи́лок5) attr. ни́тяний; ниткоподі́бний••thread and thrum — все вку́пі; і до́бре і пога́не
2. vworn to the thread — поте́ртий, зно́шений, поша́рпаний
1) втяга́ти ни́тку ( в голку)2) нани́зувати ( намисто тощо)3) проклада́ти (торува́ти) шляхto thread one's way — обере́жно пробира́тися
4) тех. нарі́зувати -
16 нарезать
нарез`атьтехн., несов. нарез`ать, сов. нар`езатьнарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати -
17 нарезать
нарез`атьтехн., несов. нарез`ать, сов. нар`езатьнарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати -
18 напиливать
техн., несов. напи́ливать, сов. напили́тьнапи́лювати, напиля́ти; (дров, дерева) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати -
19 напиливать
техн., несов. напи́ливать, сов. напили́тьнапи́лювати, напиля́ти; (дров, дерева) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати -
20 dent
1. n1) вибоїна, западина; заглиблення; ум'ятина2) тех. зуб, зубець (колеса)dent corn — амер., бот. кукурудза зубоподібна
2. v1) вдавлювати, уминати; вибивати вибоїну2) нарізувати, насікати3) зазублювати (ся)4) устромлятися (у щось)* * *I [dent] n1) вибоїна, западина; увігнуте або вдавлене місце; ум'ятина2) недостача, шкода, збитокII [dent] vвдавлювати; вминати; вибивати, залишати вибоїну або вм'ятину; вдавлюватися, вминатисяIII [dent] n; тех.зуб, зубець, насічка, зарубка; нарізка; зуб скельної вершиниIV [dent] vнарізати, насікати, зазублювати; устромлюватися ( у що-небудь); зазублюватися
См. также в других словарях:
нарізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нарізувати — ую, уєш і наріза/ти, а/ю, а/єш, недок., нарі/зати, і/жу, і/жеш, док. 1) перех. Поділяти що небудь на частини, шматки або відділяти яку небудь кількість частин, шматків від чогось різальним інструментом. 2) перех. Зрізуючи або розрізуючи,… … Український тлумачний словник
нарізувати — зую, зуєш, (нарізати, ріжу, жеш), Пр. 1. Поділяти що небудь на шматки, на частини. 2. Робити заготовки шляхом нарізання. 3. Убити яку небудь кількість тварин, птахів. 4. Робити наріз, різьбу на чому небудь. 5. Виділяти землю … Словник лемківскої говірки
нарізати — I нар ізати див. нарізувати. II наріз ати див. нарізувати … Український тлумачний словник
нарізуватися — уюся, уєшся, недок., нарі/затися, і/жуся, і/жешся, док. 1) розм. Те саме, що наражатися. 2) Пас. до нарізувати 4 6). 3) перев. док., вульг. Випивши багато спиртного, оп яніти … Український тлумачний словник
нарізуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нарізувати … Український тлумачний словник
нарізування — я, с. Дія за знач. нарізувати 1), 2), 4 6) … Український тлумачний словник
підрізувати — ую, уєш і підріза/ти, а/ю, а/єш, недок., підрі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю. || Влучаючи кулею, снарядом і т. ін. у що небудь, збивати. || розм. Ранити або вбивати яким небудь… … Український тлумачний словник
перерізувати — ую, уєш і переріза/ти, а/ю, а/єш, недок., перері/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. 2) перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого небудь, у поперечному напрямку. || Проходити, пролягати через що небудь,… … Український тлумачний словник
подорізувати — ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1) Дорізати до кінця все чи багато чого небудь. 2) Умертвити, ріжучи (всіх чи багатьох). 3) Нарізати чого небудь додатково всім або багатьом … Український тлумачний словник
понарізувати — ую, уєш і понаріза/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Нарізати багато чого небудь. 2) Зарізати багато птахів, тварин на м ясо. 3) Віддати в користування, відмірявши багатьом (земельні ділянки) … Український тлумачний словник