-
1 народніцкі
-
2 народнік
-
3 народніцтва
народніцтва н.народничество -
4 narodnic
Беларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > narodnic
-
5 narodnicecay
кір. народніцкіБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > narodnicecay
См. также в других словарях:
·народн. — ·народн. (abbreviation) народное слово или выражение Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
народн. — народное, народная (форма) … Русский орфографический словарь
народність — ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв язків, культури … Український тлумачний словник
народність — [наро/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
народність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Ника, народн. движение — так называется происходившее в Константинополе в 532 г. народное движение против Юстиниана I, во время которого слово νίκα (побеждай) принято было мятежниками за пароль для различения своих от чужих. Движение началось 15 января и происходило в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
опришки — народні повстанці проти поміщиків і влади в Галичині у XVIII ст [VIII] повстанці, народні месники [IV] повстанці, народні месники; також в розумінні, розбійники [V] … Толковый украинский словарь
нет — народн. нету, др. русск. нѣту (РП, Владим. Моном., Лаврентьевск. летоп.) и нѣтъ (Лаврентьевск. летоп., Договорная грам. Димитр. Донск. 1372 г., Полоцк. грам. 1399 г.; см. Соболевский, Лекции 94 и сл.). Из более старого *не ѥ ту; см. Соболевский,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кварц — народн. скварец (ИОРЯС 1, 325). Из нем. Quarz, которое, однако, не заимств. из польск. twardziec от twardy твердый , вопреки Брюкнеру (286) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кто — народн. хто, род. п. кого, укр., блр. хто, др. русск., ст. слав. къто τίς, τὶς, ὅς (Ассем., Супр., Клоц. и др.), сербохорв. тко̏, ко̏, род. п. ко̀га, словен. kdo, чеш. kdо (d под влиянием kdе где ), др. чеш. kto, слвц. kto, польск. kto, в. луж.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
терн — народн. тёрен, род. п. тёрна, укр. терен, род. п. терну, др. русск. тьрнъ, ст. слав. трънъ ἄκανθα (Супр.), болг. трън, сербохорв. тр̑н, род. п. тр̑на, словен. trn, чеш. trn шип, колючка , trni ср. р. колючий кустарник , слвц. trň м. колючка ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
