нарезывать

1) General subject: carve, cut, thread

2) Geology: dissect (рельеф)

gener. toesnijden

несов.; см. нарезать

и Нарезать нарезать

1) см. Надрезывать;

2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];

3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;

4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;

5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];

6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -

1) см. Надрезанный;

2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;

3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;

4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;

5) нарізаний, понарізуваний. -ться -

1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;

2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);

3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;

4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.

* * *

см. нарезать

см. нарезать II

* * *

ρ.δ.

βλ. нарзать(ся).

несов. см. нарезать 1-3, 5, 6

несов. см. нарезать

gener. dentar, endentar, endientar

+ akk, + gen

нарезать, нарезывать

1 (af)skære; klippe, snitte (en vis mængde); slagte (grise, høns o.a.)

2 skære gevind på ngt

3 udstykke.

намежевать

1) что, чего кому - намежовувати, намежувати, вимежовувати, вимежувати, (нарезывать) нарізувати, нарізати, (о мног.) понамежовувати, повимежовувати, понарізувати що, чого кому;

2) (наделать межуя, сов.) намежувати, (о мног.) понамежовувати. Намежёванный - намежований, вимежуваний, нарізаний, понамежовуваний, повимежовуваний, понарізуваний. -ться -

1) намежовуватися, намежуватися, понамежовуватися; бути намежовуваним, намежованим, понамежовуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) намежуватися, попомежувати (досхочу), (о мног.) понамежовуватися, (устанавливая столбы, колья, зап.) напалькуватися, (выкапывая ямы) накопцюватися.

* * *

несов.; сов. - намежев`ать

1) см. Надрез;

2) см. Нарезка 1 и 2;

3) наріз (-зу), нарізка; (метка, знак) карб (-ба), (на вальке для катанья белья и т. п.) рубі[е]ж (-бежа). [Знав кожен шажок (каждую полушку): де на йому пляма, де карб (Свидн.). Рубежі в рублі (Сл. Гр.)]. Поля -зов (в огнестр. оружии) - поля нарізів. Делать -зы - см. Нарезывать 3.

* * *

1) нарі́з, -у

2) ( надел) ист. наді́л, -у, ґрунт, -у

-ся, нарезать, -ся см. Нарезывать, -ся.

* * *

несов.; сов. - нар`езать

1) нарізувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарізувати и понаріза́ти, натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: порезать) порі́зати; (о продуктах, ткани) накра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, накра́яти; ( кромсать) батува́ти, набатува́ти; ( определённое количество) урі́зувати, урі́зати

2) ( делать нарезы) нарізувати и наріза́ти, нарізати и мног. понарі́зувати и понарізати, карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, накарбува́ти

3) ( животных) нарізувати и нарізати, нарі́зати и мног. понарі́зувати и понаріза́ти, сов. порі́зати; (сов.: свиней) наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати, -люю, -люєш

1) (действие) - а) см. Надрезка; б) нарізування, накраювання, начикрижування, нашматовування, набатовування, накришування, натинання, напилювання, оконч. нарізання, начикриження, нашматування, набатування, накрише[і]ння, напиляння; в) нарізування, карбування, накарбовування, закарбовування, зарізування (карба), оконч. нарізання, накарбування, закарбування, зарізання (карба); г) вирізування, карбування, викарбовування, оконч. вирізання, викарбування; ґ) нарізування, оконч. нарізання. Срв. Нарезывать 1 - 5; 2 (качество работы) різь (-зи, ж. р.) и різ (-зу, м. р.), нарізка; карбування, карбовання. Глубокая -ка винта - глибока різь (нарізка) ґвинта;

3) см. Нарез 3;

4) см. Нарезок;

5) см. Нарезь 2.

* * *

1) ( действие) нарі́зування, наріза́ння

2) см. нарез 2)

3) (винтовой нарез) різь, -зі, нарі́зка

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

186 Г сов.несов.

нарезать, нарезывать 1. что, чего tükeldama, tükkideks lõikama; \нарезатьть сало ломтиками pekki viiludeks lõikama, \нарезатьть хлеба leiba lõikama, \нарезатьть веников vihaoksi lõikama, \нарезатьть землю maad v maatükki eraldama;

2. что keerme(s)tama, keeret lõikama; sälkima; \нарезатьть винт vinti keermetama;

3. (без несов.) кого kõnek. (mingit hulka) veristama;

4. (без несов.) что kõnek. (sisse) soonima; рюкзак \нарезатьл плечи seljakott soonis õlgu