напрямити

См. также в других словарях:

• напрямити — див. напрямляти …   Український тлумачний словник

• напрямити — [напр ами/тие] мл у/, ми/ш, миемо/, миете/, мл а/т ; нак. ми/, м і/т …   Орфоепічний словник української мови

• напрямити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• напрямлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напрямити …   Український тлумачний словник

• напрямлення — я, с. Дія за знач. напрямити …   Український тлумачний словник

• напрямувати — у/ю, у/єш, док., діал. Напрямити …   Український тлумачний словник