-
1 Галілей, Галілео
Галілей, Галілео (1564, Піза - 1642) - італ. математик, астроном, природознавець, прибічник геліоцентричної системи Коперника. Заклав основи класичної механіки. Навчався в Пізанському ун-ті, викладав у Пізанському та Падуанському ун-тах. Розроблені ним ідеї спричинили тривалий конфлікт з католицькою церквою. 1633 р. суд Римської інквізиції змусив його зректися своїх поглядів. Г. доводив необхідність експериментального дослідження природи, вважаючи наукове спостереження та експеримент головними методами наукового пізнання О. бстоював необхідність кількісного підходу до природних явищ, у зв'язку з цим схвально ставився до атомістики. Відкидаючи авторитарний характер середньовічної філософії, доводив, що у науці потрібно спиратися лише на досліди і логічні міркування. Обстоював незалежність науки від теології, ідею їх чіткого розмежування. На тій підставі, що як Природа, так і Святе письмо є однаковими виявами Божого Слова, вважав, що між ними не повинно бути суперечностей. В природних явищах Бог відкривається не менше, ніж у Святому Письмі Н. аука - система вірогідного знання, але такою вона може бути лише за умови чіткого розмежування між об'єктивними ("первинними") і суб'єктивними ("вторинними") якостями тіл. Об'єктивні якості можуть бути визначені за кількісними параметрами та піддаються вимірюванню; суб'єктивні ж якості (напр., смак, запах), як невимірювані, слід вилучити із наукового пізнання. Обґрунтовуючи впровадження математичних методів дослідження, виходив з того, що "книга природи написана мовою математики". Заперечення якісного підходу у пізнанні було своєрідною експлікацією метафізики Платона. Назагал зусиллями Г. й інших фундаторів нової науки було створено детерміністську і механістичну картину Всесвіту, яка прийшла на зміну антропоморфному Всесвіту Аристотеля.[br]Осн. тв.: "Діалог про дві найголовніші системи світу - Птоломеєву і Коперникову" (1632); "Бесіди і математичні доведення щодо двох нових галузей науки" (1638). -
2 Євлевич, Хома
Євлевич, Хома (?, Могилів - ?) - укр.-. білорус, поет, гуманіст, культурний діяч. У 1625 р. навчався у Краківській академії. У 1628 - 1632 рр. обіймав посаду ректора Київської братської школи. Після утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632) переїздить з Києва до Могильова. Відома його поема "Лабіринт", що була написана польськ. мовою (на сучасну укр. мову перекладена Крекотнем). Є. властиве ренесансно-гуманістичне розуміння історичного процесу як наслідку розумної чи нерозумної діяльності певного народу та його керівного прошарку, а не як результату провід енціалістської функції Бога. Шанобливе ставлення до мудрості і слідування її настановам у Княжу добу спричинилося, на думку Є., до величі і розквіту давньоукр. держави та забезпечило процвітання її міст, насамперед Києва і Галича. Навернення до мудрості, плекання своїх звичаїв і віри, розвиток освіти, підтримуваної щедрими меценатами, можуть відродити втрачену могутність та давню славу. У поемі в непрямій формі висловлене схвальне ставлення до можновладця, коли той є "філософом на троні". Природа для Є. - представника ренесансного гуманізму, - це об'єкт естетичної насолоди. Ренесансною ознакою твору є також постійна присутність на його сторінках персонажів античної міфології. -
3 Мельє, Жан
Мельє, Жан (1664, Мізерні - 1729) - франц. філософ радикального напряму франц. Просвітництва. Од 1689 р. був сільським священиком, що не завадило йому розробити концепцію атеїзму й матеріалізму. Відомий своєю єдиною працею "Заповіт", яка була написана у 1720 р. і вперше у повному обсязі опублікована у 1864 р. Одразу після написання праця поширювалася таємно (як виразно протестна щодо існуючих порядків); опублікуванню фрагментів її тексту сприяли Вольтер і Гольбах. Філософські основи матеріалізму М. орієнтовані частково на античні зразки та певні складові фізики Декарта. В цілому ж механістичний матеріалізм М. був наслідком його атеїстичної позиції, а не навпаки. Він вважав, що атеїзм - це найбільш послідовна логічна позиція чеснот. Релігію М. розглядав як засіб гноблення панівними класами решти населення; аби ліквідувати соціальну несправедливість, закликав до революції і, відповідно, заснування суспільства на утопічно-комуністичних засадах. -
4 Мор, Томас
Мор, Томас (1478, Лондон - 1535) - англ. державний діяч, есеїст. Освіту отримав в одній з лондонських шкіл та ун-ті Оксфорда. Член парламенту (1504), лорд-канцлер (1529). Один із близьких друзів Еразма Роттерд омського. Поділяв його оцінку ранньохристиянської етики. Першою літературною спробою була "Історія Короля Ричарда III" (1512 - 1518), - майстерна історіографічна праця, написана лат. та англ. мовами. "Утопія" - найвідоміший твір М. Назва його походить від гри значень двох грецьк. слів; ou-topos ("неіснуюче місце") та eu-topos ("гарне місце"). В "Утопії" змальовується ідеальне місто-держава, в якому суспільні та політичні інституції керуються у своїй діяльності нормами розуму. Найвищою метою і благом життя у цьому ідеальному, з точки зору М., суспільстві є задоволення, втіха Щ. об досягнути її найвищої міри, необхідно встановити устрій комунного типу (на кшталт зображеного Платоном), але зі збереженням сім'ї. М. також заторкував питання державного контролю за освітою, релігійної терпимості, соціальної рівності чоловіків і жінок. Моральні орієнтації індивіда мають бути спрямовані на дотримання природних задоволень, схвальне ставлення до простоти (навіть спрощеності) у стосунках та засудження прагнення до багатства й станових переваг. До задоволень вищого ґатунку, що їх має домогтися індивід, М. також відносив шукання довічного блага, яке залежить од Божого провидіння.[br]Осн. тв.: "Утопія" (1516).
См. также в других словарях:
НА РОДУ НАПИСАНА — что кому Суждено, предопределено. Имеется в виду, что какое л. событие, ситуация, положение дел (Р) в жизни лица или группы лиц (Х), будучи предсказуемыми, оказываются неизбежными и являются следствием обстоятельств и причин, которые не зависят… … Фразеологический словарь русского языка
Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова — Написана в 1837 г. После окончательной отделки Песни на Кавказе Лермонтов в том же году переслал рукопись А. А. Краевскому, издававшему тогда Литературные прибавления к Русскому Инвалиду ; однако появиться в печати Песня смогла лишь в 1838 г. и… … Словарь литературных типов
Сцена из "Фауста" (Пушкина) — Написана в 1826 г. Многим, говорит Белинский, эта сцена так понравилась, что они, не зная Гетева Фауста , порешили, будто она лучше его. Действительно, эта сцена написана удивительно легкими и бойкими стихами, но между нею и Гетевым Ф. нет ничего … Словарь литературных типов
Ченстоховская икона Богородицы — написана, по преданию, евангелистом Лукой в Иерусалиме. В Константинополь принесена императрицей Еленой, когда она ходила в Иерусалим для поклонения св. местам и обрела крест Христов (6 марта 326 г.). Русский великий князь Лев, основатель Львова… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Повесть о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем (Гоголя) — написана в 1833 г., напечатана в альманахе Смирдина Новоселье ч. II (Спб. 1834 г.) за подписью Рудый Панько . При издании Миргорода повесть вошла во вторую часть сборника.Агафья Федосеевна. Аграфена Трофимовна. Антон Прокофьевич Пупопуз. Баба.… … Словарь литературных типов
Развязка Ревизора (Гоголя) — написана в 1846 г. Сам Гоголь придавал ей важное значение и торопил печатание разом двух изданий, в Москве и Петербурге, Ревизора с хвостом . Он же убеждал Щепкина взять на свой бенефис комедий Ревизор в полном виде. Затруднения в Москве, однако … Словарь литературных типов
Старосветские помещики (Гоголя) — написана не ранее 1832 г.; напечатана в первый раз в Миргороде ч. 1 ая.Кучер. Ничипор. . Явдоха … Словарь литературных типов
Ашик-Кериб, турецкая сказка (Лермонтова) — Написана в 1837 1838 гг. Появилась в печати лишь в 1846 г. (Альманах Вчера и сегодня ).Аяк ага. Кериба мать и сестра. Кериб Ашик. Купец. Куршуд бек. Куршуда брат. Магуль Мегери. Паша. Хадерилиаз … Словарь литературных типов
Исповедь (Лермонтова) — Написана в 1830 г. Место действия Испания. При дальнейшей переработке Исповедь , как часть, вошла в Боярина Оршу и позднее в новой редакции в Мцыри … Словарь литературных типов
Монго, поэма (Лермонтова) — Написана в 1836 г., в начале полковой жизни Л. последнее воспоминание шалостей юнкерской музы . Монго школьное прозвище друга Л. Алексея Аркадьевича Стольшина, Маешка такое же прозвище самого Л. Упоминаемая в поэме танцорка юная краса и честь… … Словарь литературных типов
Маргулис, Бен — Файл:Ben01 lg.jpg Бен Маргулис в своей студии Бен Маргулис (англ. Ben Margulies); американский композитор и продюсер. Совместно с Мэрайей Кэри он обращался в различные звукозаписывающие компании с пятью неизвестными песнями собственного… … Википедия
