Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нападёт

  • 1 нападёт

    etc

    Русско-датский словарь > нападёт

  • 2 Напад

    1) см. Нападывание и Нападение;
    2) см. Нападание и Нападение.

    Русско-украинский словарь > Напад

  • 3 нападёт

    • napadne
    • oboří se
    • přepadne

    Русско-чешский словарь > нападёт

  • 4 нападёшь

    • přijdeš (na něco)
    • oboříš se
    • přepadneš
    • napadneš

    Русско-чешский словарь > нападёшь

  • 5 нападки напад·ки

    attacks, assaults

    подвергать нападкам — to assail, to assault, to attack

    подвергаться нападкам — to come under attacks, to be subjected to (smb.'s) attacks

    Russian-english dctionary of diplomacy > нападки напад·ки

  • 6 припадок

    напад (-ду), (гал.) атак; (только падучей болезни) перехід (-ходу), причина. [В істеричному нападі ламає руки (Коцюб.). Напади гострої внутрішньої муки (Корол.). Крутиться наче в причині (Борз.)]. Лихорадочный -док - напад пропасниці. Сердечный -док - серцевий напад. -док гнева, сумасшествия, бешенства - напад гніву, божевілля, скажености. Нервный -док - нервовий напад. У него начинался -док эпилепсии - в нього починався перехід, починався напад (на нього приходив напад) епілепсії, його нападала епілепсія. [Се був знак, що приходив на нього напад епілепсії (Маковей)].
    * * *
    при́па́док, -дку; ( приступ) при́ступ, -у; (какого-л. душевного состояния) на́пад, -у

    серде́чный \припадок — серце́вий на́пад

    Русско-украинский словарь > припадок

  • 7 нападение

    напад (-ду) на кого, на що. [Ввесь підібрався, як перед нападом (Коцюб.)]. Внезапное, непредвиденное -ние - наглий, непередбачений (несподіваний) напад. При первом, при каждом -нии - першого, кожного нападу; за першим, за кожним нападом. [Частіш почали кримці та ногайці набігати; кожного нападу брали селян у неволю тисячами (Куліш). За першим нападом ворога було побито (Київщ.)]. Быть в безопасности от -ния - бути вбезпеченим (безпечним, забезпеченим) від нападу, проти нападу. Возобновлять, возобновить -ние - поновляти, поновити напад. Выдерживать, выдержать -ние - витримувати, витримати напад. [Не витримали турецькі галери козацького нападу (Загірня)]. Отражать, отразить -ние - відбивати, відбити напад кого, чий, давати, дати відсіч кому. [Відбито напад геть (Грінч.). Давали таки добру одсіч харцизякам (Куліш)]. Производить, произвести -ние - чинити, учинити напад, бити, ударяти, ударити на кого, на що; (быстрые -ния на кого) швидко наскакувати, наскочити на кого, (образно) крутити веремія. [Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є (Ант.-Драг.). Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія (Куліш). Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене (Канівщ.)].
    * * *
    на́пад, -у

    центр \нападение ния — спорт. центр на́паду

    Русско-украинский словарь > нападение

  • 8 нападение

    * * *
    ср.
    1) напад, -ду муж., нападзенне, -ння ср.
    2) спорт. нападзенне, -ння ср.

    Русско-белорусский словарь > нападение

  • 9 нападающий

    напад||ающий
    м спорт. ὁ κυνηγός.

    Русско-новогреческий словарь > нападающий

  • 10 нападение

    напад||ение
    с
    1. ἡ ἐπίθεση [-ις], ἡ προσβολή, ἡ Εφοδος:
    вооруженное \нападениеение ἡ Ενοπλη ἐπίθεση· \нападениеение с тыла ἡ προσβολή ἐκ τῶν νώτων открытый для \нападениеения εὐπρόσβλητος· совершать \нападениеение κάμνω ἐπίθεση· отражать \нападениеение ἀποκρούω ἐπίθεση·
    2. спорт. ἡ ἐπίθεση.

    Русско-новогреческий словарь > нападение

  • 11 Нападок

    напад (-ду); см. Припадок.

    Русско-украинский словарь > Нападок

  • 12 подкрепившись

    Русско-белорусский словарь > подкрепившись

  • 13 набег

    1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;
    2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.
    * * *
    набі́г, -у; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у, ( наезд) наї́зд, -у и на́їзд

    с \набег га, с \набег гу — з наско́ку, наско́ком

    Русско-украинский словарь > набег

  • 14 налёт

    1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;
    2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);
    3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];
    4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у

    с \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком

    2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́
    3) мед. наліт

    Русско-украинский словарь > налёт

  • 15 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 16 приступ

    I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;
    2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];
    3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];
    4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];
    5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];
    6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).
    II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].
    * * *
    I пр`иступ
    1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у
    2) (атака, штурм) при́ступ
    3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ
    II прист`уп
    диал. см. приступок

    Русско-украинский словарь > приступ

  • 17 нападать

    напада́ть
    см. напа́сть I.
    * * *
    I напад`ать
    несов.
    II нап`адать
    сов.
    caer (непр.) vi ( gran cantidad)

    напа́дало мно́го сне́гу — cayó mucha nieve, nevó mucho

    * * *
    I напад`ать
    несов.
    II нап`адать
    сов.
    caer (непр.) vi ( gran cantidad)

    напа́дало мно́го сне́гу — cayó mucha nieve, nevó mucho

    * * *
    v
    1) gener. abalanzarse sobre uno (на кого-л.), caer (gran cantidad), hacer presa en(...), agredir, (также перен.) atacar, baraustar, cargar, combatir, embestir, entrar, partir (в бою)
    2) amer. aventarse
    3) milit. asaltar
    4) law. acometer, cogotear
    5) Venezuel. irse a la cobija

    Diccionario universal ruso-español > нападать

  • 18 нападать

    I напад`ать
    несов.; см. напасть I
    II напад`ать
    несов.; см. напасть II
    III нап`адать
    сов.
    (напр. о листьях) бик күп коелу; (напр. о снеге) бик күп төшү (яву)

    Русско-татарский словарь > нападать

  • 19 неуязвимый

    невразливий, недіткненний.
    * * *
    1) невразли́вий; ( недоступный для нападения) непристу́пний [для нападів]

    \неуязвимыйая высота́ — непристу́пна [для нападів] висота́

    2) ( безупречный) бездога́нний

    \неуязвимыйое доказа́тельство — бездога́нний до́каз

    Русско-украинский словарь > неуязвимый

  • 20 отражать

    отразить
    1) відбивати, відбити, відпирати, відперти, відгромлювати, відгромити. -жать нападение, удары - відбивати (відпирати) напад, відбивати удари. [Відпираючи напад за нападом, прямував Мелецький до Хотина (Куліш)]. -жать силу силою - відпирати силу силою;
    2) (опровергать) збивати, збити. -зить доводы - збити доводи;
    3) физ. - відбивати, відбити, відкидати, відкинути, (о свете) відсвічувати, відсвітити, (о звуке) відгукувати, відгукнути, віддавати, віддати. Зеркало -жает (от себя) солнечные лучи, (в себе) предметы - дзеркало відбиває (відкидає) від себе сонячне проміння, відбиває в собі речі. Высокие стены -жали звук - високі стіни відбивали (відгукували, віддавали) звук. -зить на (в) себе - відбити на (в) собі. Литература -жает в себе жизнь - література (письменство) відбиває в собі життя. Отражённый - відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`ить
    1) (удар, нападение) відбива́ти, відби́ти
    2) (возражение, нападки) відбива́ти, відби́ти, ( возражать) запере́чувати, запере́чити; ( опровергать) спросто́вувати, спростува́ти
    3) ( отбрасывать в обратном направлении) физ. відбива́ти, відби́ти, відкида́ти, відки́нути
    4) ( воспроизводить изображение) відбива́ти, відби́ти, відобража́ти и відобра́жувати, відобрази́ти; віддзерка́лювати, віддзерка́лити

    Русско-украинский словарь > отражать

Страницы

См. также в других словарях:

  • напад — сущ., кол во синонимов: 1 • нападение (21) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • нападёт — [напасть] …   Словарь употребления буквы Ё

  • напад — I 1) (дії, спрямовані проти кого / чого н. з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); аґресія (напад однієї держави на іншу); наліт, наскок (раптовий стрімкий напад); набіг, наїзд (раптовий напад, короткочасне вторгнення перев.… …   Словник синонімів української мови

  • напад пчел — Проникновение пчел в улей чужой семьи с целью хищения меда. [ГОСТ Р 52001 2002] Тематики пчеловодство Обобщающие термины технология пчеловодства …   Справочник технического переводчика

  • НАПАД ПЧЁЛ — воровство пчелиное, проникновение пчёл в улей др. семей своей или соседней пасеки для хищения запасов мёда . Бывает, как правило, при отсутствии медосбора. Наблюдается чаще у кавказских пчёл . Развитию Н. п. способствуют слабые и безматочные… …   Сельско-хозяйственный энциклопедический словарь

  • напад — у, ч. 1) Дія за знач. напасти, нападати. 2) Момент загострення, посилення чого небудь; приступ. || Хворобливий стан, що виникає раптово, як правило, багаторазово повторюється, чітко обмежений в часі. 3) Група гравців футбольної, хокейної та інших …   Український тлумачний словник

  • напад — [на/пад] ду, м. (на) д і, мн. дие, д іў …   Орфоепічний словник української мови

  • напад — панда …   Краткий словарь анаграмм

  • напад — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • напад пчёл — напад пчёл, воровство пчелиное, проникновение пчёл в улей других семей своей или соседней пасек для хищения запасов мёда. Бывает, как правило, при отсутствии медосбора. Наблюдается чаще у кавказских пчёл. Развитию Н. п. способствуют слабые и… …   Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь

  • Нападівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»