намокати

См. также в других словарях:

• намокати — а/ю, а/єш, недок., намо/кнути і намо/кти, ну, неш; мин. ч. намо/к, ла, ло і намо/кнув, нула, нуло; док. Просочуючись, покриваючись водою, вологістю і т. ін., ставати мокрим, вологим, просякнутим чим небудь …   Український тлумачний словник

• намокати — див. намокнути …   Словник синонімів української мови

• намокати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• водовідштовхувальний — а, е. 1) Стос. до нездатності взаємодіяти з водою, намокати; те саме, що гідрофобний. 2) Який перешкоджає змочуванню водою, намоканню. 3) Просочений сполукою, що перешкоджає змочуванню водою, намоканню (про тканини, матеріали) …   Український тлумачний словник

• замокати — а/є, недок., замо/кнути і замо/кти, кне; мин. ч. замо/к, ла, ло; док. 1) Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, вогким; намокати. 2) тільки док. Набрякнути від води, вологи (про дерев яні предмети, що розсохлись), набираючи попереднього об …   Український тлумачний словник

• змокати — а/ю, а/єш, недок., змо/кнути і змо/кти, кну, кнеш; мин. ч. змок, ла, ло і змо/кнув, нула, нуло; док., розм. Ставати мокрим, вологим; намокати, промокати …   Український тлумачний словник

• намокання — я, с. Дія за знач. намокати …   Український тлумачний словник

• намокнути — див. намокати …   Український тлумачний словник

• намокти — див. намокати …   Український тлумачний словник

• обкисати — а/ю, а/єш, недок., обки/снути, ну, неш; мин. ч. обки/с, обки/сла, обки/сло і обки/снув, обки/снула, обки/снуло; док., розм. Дуже намокати; обмокати …   Український тлумачний словник

• обмокати — а/ю, а/єш, недок., обмо/кнути і обмо/кти, кну, кнеш; мин. ч. обмо/к, ла, ло; док. Ставати мокрим, намокати …   Український тлумачний словник