-
1 намету
• smetu• navěji• nametu -
2 тенториальный
Medicine: tentorial, tentorial (относящийся к намету мозжечка) -
3 намести
vt+ akk +genpfнамету, наметётipfнаметать feje sammen (i en vis mængde)намело много снегу der er føget en mængde sne sammen. -
4 намести
(1 ед. намету́) сов.1) (сметая, собрать) amontonar barriendo ( una cantidad)2) (о ветре, вьюге) amontonar vt, acumular vtнамело́ мно́го сне́га безл. — se ha amontonado mucha nieve
* * *vgener. (î âåáðå, âüóãå) amontonar, (ñìåáàà, ñîáðàáü) amontonar barriendo (una cantidad), acumular -
5 выступать
выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);8) (пятнами) плямитися;9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.* * *несов.; сов. - в`ыступитьвиступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; (в путь, поход) вируша́ти, ви́рушити; (несов.: торчать) стирча́ти -
6 надобность
потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.* * *потре́ба; зна́доба -
7 палаточный
наметовий, шатровий. -ные приколыши - кілочки до намету, до шатра, прикілки.* * *1) наме́тний, наме́товий, пала́тковий2) пала́тковий, я́тковий
См. также в других словарях:
намету — НАМЕТУ, наметёшь. буд. вр. от намести. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
намести — намести, намету, наметём, наметёшь, наметёте, наметёт, наметут, наметя, намёл, намела, намело, намели, намети, наметите, намётший, намётшая, намётшее, намётшие, намётшего, намётшей, намётшего, намётших, намётшему, намётшей, намётшему, намётшим,… … Формы слов
прямой синус — (sinus rectus, PNA, BNA, JNA) непарный синус твердой мозговой оболочки, расположенный в месте прикрепления серпа большого мозга к намету мозжечка; в П. с. впадают нижний сагиттальный синус и большая мозговая вена … Большой медицинский словарь
Головной мозг — (Encephalon). А. Анатомия головного мозга человека: 1) строение Г. мозга, 2) оболочки мозга, 3) кровообращение в Г. мозгу, 4) ткань мозга, 5) ход волокон в мозгу, 6) вес мозга. В. Эмбриональное развитие Г. мозга у позвоночных животных. С.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ламбрекин — название, которое прежде давали в геральдике намету (см. Герб, Намет) … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Прямо́й си́нус — (sinus rectus, PNA, BNA, JNA) непарный синус твердой мозговой оболочки, расположенный в месте прикрепления серпа большого мозга к намету мозжечка; в П. с. впадают нижний сагиттальный синус и большая мозговая вена … Медицинская энциклопедия
НАМЕСТИ — НАМЕСТИ, намету, наметёшь, прош. вр. намёл, намела; намётший, совер. (к наметать1), что и чего. 1. Подметая, собрать в каком нибудь количестве. Намести кучу мусору. 2. Навеять, нанести ветром, вьюгой. Снегу намело видимо невидимо. Намело целые… … Толковый словарь Ушакова
НАМЕТЫВАТЬ — НАМЕТЫВАТЬ, наметать, натнуть что (от гл. мести, см. наметать; от гл. метать, бросать и ·собств. наметывать, шить). | Накидывать, набрасывать, наваливать, нашвырять, налукать; предл. на здесь означает либо действие сверху, либо многократность,… … Толковый словарь Даля
НАМЕЧАТЬ — НАМЕЧАТЬ, наметить что, помечать, отмечать многое, класть клеймо, метку. Все ли белье намечечо? Я наметила только один платок. Гроши намечены, мечите жеребей! Намечать на карте, селенья, означать, наносить. | Наводить, нацеливать, намеряться,… … Толковый словарь Даля
НАМЫВАТЬ — НАМЫВАТЬ, намыть что, настирывать, изготовлять вымывая; | накоплять промывая; | добывать мытьем; | примывать, наносить теченьем, волною. Намыли (настирали) столько белья, что в день не переполощешь. На этом прииске намывали по десяти золотников с … Толковый словарь Даля
Глиома — Компьютерная томограмма больного с глиомой левой теменной доли, II степень злокачественности по классификации ВОЗ … Википедия