наколочувати

См. также в других словарях:

• наколочувати — ую, уєш, недок., наколоти/ти, лочу/, ло/тиш, док., перех. 1) Змішуючи, приготовляти щось у якій небудь кількості. 2) тільки док., перен., розм. Наговорити багато чого небудь зайвого, непотрібного; звести наклеп …   Український тлумачний словник

• наколочувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• наводити — I навод ити воджу/, во/диш, док., розм. Народити в якій небудь кількості. II нав одити джу, диш, недок., навести/, еду/, еде/ш; мин. ч. наві/в, навела/, навело/; док., перех. 1) Указувати шлях, приводити когось куди небудь. Наводити на слід.… …   Український тлумачний словник

• наколотити — див. наколочувати …   Український тлумачний словник

• наколочування — я, с. Дія за знач. наколочувати …   Український тлумачний словник