-
1 найменше
I прил.наиме́ньшее; са́мое ма́лое; ( в сказуемом) ме́ньше всего́ (всех); ( незначительное) мале́йшее, малома́льское; ( по возрасту) наиме́ньшее, (са́мое) мла́дшее; са́мое ма́ленькоеII нар.ме́ньше всего́ (всех); ( при прилагательных) наиме́нее; ( при количественных выражениях) са́мое ме́ньшее -
2 найменш
нар.; см. найменше
См. также в других словарях:
найменше — Присл. до найменший … Український тлумачний словник
найменше — [найме/ншеи] присл … Орфоепічний словник української мови
найменше — присл. (при сл. зі знач. кількости як позначення найменшої припустимої кількости кого / чого н.), не менш(е) ніж (як), щонайменше, якнайменше, мінімум, принаймні, як мінімум … Словник синонімів української мови
найменше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
значення — я, с. 1) Громадська, політична, історична і т. ін. вага, роль кого , чого небудь; важливість. 2) Сутність чого небудь; зміст. 3) Абстрактна величина з однією характеристикою, згідно з якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами … Український тлумачний словник
мінімум — у, ч. 1) Найменша кількість чого небудь. •• Прожитко/вий мі/німум найменша кількість грошей, засобів, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини. Як мі/німум щонайменше. 2) чого, який. Сукупність знань або заходів, необхідних у якій… … Український тлумачний словник
границя — і, ж. 1) Допустима норма, межа. || Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції. 2) Місце, де що небудь починається або закінчується. 3) Просторові або часові межі. •• Грани/ці вимі/рювань верхня та нижня межі діапазону… … Український тлумачний словник
екстремум — у, ч. 1) Термін, який об єднує поняття максимуму та мінімуму. 2) мат. Найбільше та найменше значення якоїсь функції … Український тлумачний словник
зносок — ска, ч., розм. 1) Останнє, найменше яйце, знесене куркою. 2) перен. Остання дитина у матері … Український тлумачний словник
кисневий — а, е. Прикм. до кисень. || Який ґрунтується на використанні кисню. || Признач. для зберігання кисню. •• Кисне/ва заборго/ваність стан організму, при якому споживання кисню відстає від потреби організму в ньому. Кисне/ва межа/ найменше насичення… … Український тлумачний словник
кратний — а, е, мат. Який ділиться на яке небудь число без остачі. || у знач. ім. кра/тне, ного, с. Ціле число, що ділиться на інше без остачі. •• Найме/нше спі/льне кра/тне найменше число, що ділиться на всі інші числа без остачі … Український тлумачний словник
