-
1 надівати
= надітинадівати кожух тех. — to encase
надівати маску — to wear a mask, to play a role
надівати наручники — to handcuff, to manacle
-
2 надівати
= наді́тинадева́ть, наде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́ливать, напя́лить -
3 надівати
-
4 надівати
-
5 надівати
ჩაცმა -
6 надівати наручники
manacle, handcuffУкраїнсько-англійський юридичний словник > надівати наручники
-
7 надівати ремінь безпеки
Українсько-англійський юридичний словник > надівати ремінь безпеки
-
8 надіти
= надівати -
9 надіти
см. надіватинаде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́лить -
10 iføre
надівати -
11 iklæde
надівати -
12 надевать
надёвывать, надеть1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - над`еть1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)\надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку
2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)\надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти
3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти\надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри
\надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к
-
13 асын-
надівати, навішувати на себе (намисто, шаблю, браслет) О; хылыч билен асын- надіти на себе шаблю, підперезатися шаблею О. -
14 wear a seat belt
надівати ремінь безпеки; мати ремінь безпеки ( про автомобіль) -
15 гӱбелен-
надівати сережки, ковтки на себе К. -
16 гӱбелет-
надівати сережки, ковтки на кого К. -
17 нохтала-
надівати обротьку О, К. -
18 тахын-
надівати, начіпляти на себе О, Б, К. -
19 туршовла-
надівати путо, спутувати путом ВН, О. -
20 хамутла-
надівати хомут, хомутати О, К.
См. также в других словарях:
надѣвати — НАДѢВА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Вешать, надевать что л. на кого л.: на кого надѣвати [крест] цѣловавше КН 1280, 522б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
надівати — дівам, ваш, Ол. Начиняти. Надівати кышку м ясом … Словник лемківскої говірки
надівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
надівати — а/ю, а/єш, недок., наді/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Одягати на себе або на когось одяг, взуття. || Натягувати, насувати щось на який небудь предмет. 2) Приладжувати, прикріплювати щось на кому , чому небудь, до кого , чого небудь. 3) Щільно… … Український тлумачний словник
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
надіватися — I а/ється, недок., наді/тися, і/неться, док. 1) Одягатися на кого , що небудь. || Натягуватися на який небудь предмет. 2) Приладжуватися, прикріплюватися на кому , чому небудь. 3) тільки недок. пас. до надівати. II а/юся, а/єшся, недок., діал.… … Український тлумачний словник
надіваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до надівати … Український тлумачний словник
надівання — я, с. Дія за знач. надівати … Український тлумачний словник
надіти — див. надівати … Український тлумачний словник
надіти — див. надівати … Словник синонімів української мови
проспівати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка.Виконати голосом музичний твір або його частину, відтворити голосом музичний звук, музичну фразу. || Співуче вимовити. || перен. Створити що небудь з натхненням. 2) перех. і неперех. Видати мелодійні звуки… … Український тлумачний словник