-
1 надівати
= надітинадівати кожух тех. — to encase
надівати маску — to wear a mask, to play a role
надівати наручники — to handcuff, to manacle
-
2 надівати
= наді́тинадева́ть, наде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́ливать, напя́лить -
3 надівати
-
4 надівати
-
5 надівати
ჩაცმა -
6 надівати наручники
manacle, handcuffУкраїнсько-англійський юридичний словник > надівати наручники
-
7 надівати ремінь безпеки
Українсько-англійський юридичний словник > надівати ремінь безпеки
-
8 надіти
= надівати -
9 надіти
см. надіватинаде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́лить -
10 втягувати
-
11 намордник
-
12 насаджувати
I = насадити, насаджати1) ( рослини) to plant2) ( ідеї) to spread, to propagate, to disseminate, to inseminate, to implant, to set, to put onII = насадитинасаджувати культуру — to propagate/spread culture
( надівати на щось) to fix, to stick, to pin; to haft; to spit -
13 натягувати
= натягати, натягти1) to stretch, to strain, to tighten; мор. to tautenнатягувати вудила — to pull on ( to draw) the reins
натягувати лук — to bend/draw a bow
2) ( надівати) to draw in, to pull on -
14 Ляйбніц, Готфрид Вільгельм
Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646, Ляйпциг - 1716) - нім. філософ, вчений В. ивчав філософію та право в Ляйпцизькому ун-ті, математику в Ієнському. Після закінчення Ляйпцизького філософського ф-ту захистив у 1666 р. дис. "Про комбінаторне мистецтво", в кінці того ж року в Альтдорфі - дис. на ступінь докт. права. Л. створив першу обчислювальну машину, яка, крім арифметичних дій, могла добувати квадратні корені; після її успішної демонстрації у Парижі був обраний до Паризької академії, а в 1673 р. став членом Королівського тов-ва у Лондоні. Першу статтю про диференційне числення Л. опублікував у 1684 р., а про інтегральне - у 1686 р. Л. виступив ініціатором створення Академії наук у Берліні (1700), був обраний (пожиттєво) першим її президентом. Протягом життя Л. багато подорожував (певний час перебував у Франції, Англії, Італії, зокрема у Римі). Постійним місцем роботи Л. (від 1686 р. і до смерті) було опікування бібліотекою герцогів Ганноверських. Власна філософська система задумувалась і створювалась Л. як спроба синтезу досягнень античної, середньовічної та "нової філософії"; в історію світової філософської думки вона увійшла як завершення європейської філософії XVII ст. і як попередниця нім. класичної філософії. Основними імперативами раціоналістичної за своїм характером методології Л. постають універсальність і чітка доказовість філософських міркувань. Вихідними методологічними засадами, що уможливлюють дотримання означених імперативів, є наступні принципи буття і мислення: 1) несуперечливість будь-якого можливого або мислимого буття (закон суперечності); 2) логічна первинність можливого над дійсним (можливість незліченної множинності несуперечливих світів); 3) достатнє обґрунтування, що існує саме даний світ, відбувається саме ця подія, а не будь-які з можливих (закон достатньої підстави); 4) довершеність чи досконалість даного світу як достатня підстава його існування. Досконалість дійсного світу Л. розумів як гармонію сутності та існування Н. а відміну від попередніх мислителів, які вважали анахронізмом такі поняття античної та схоластичної філософії, як "ентелехія", "монада", "мета" (або кінцева причина) та "субстанція" (субстанційна форма), Л. залучає їх, докорінно переосмисливши, як основоположні і продуктивні засоби філософського пізнання. Першочергове місце тут належить поняттю "монада". Л. радикально відходить від ототожнення матерії і протяжності та тлумачення простору як субстанції (Декарт), позаяк такий підхід, на його думку, передбачає нескінченну подільність. Натомість він вводить поняття частки, наділеної силою (на тій підставі, що цього вимагають закони руху). Прості субстанції, або монади, не мають протяжності і тому не можуть ділитися іще на щось простіше; вони є осередками сили і, отже, почуття, сприйняття (перцепції) і прагнення (апетиції). Кожна монада є мікрокосмосом, що "віддзеркалює" увесь універсум. Із тези, що монади - це прості субстанції, випливає, що вони не мають вікон, через які щось має "входити і виходити". Звідси - ідея Л. про напередвизначену гармонію, адже інакше неможливо пояснити взаємозв'язок монад поміж собою. Подібно до того як два хори можуть співати за однією партитурою, так і монади взаємодіють на підставі первинного Божественного вибору щодо їхнього співіснування. Існування Бога Л. обґрунтовує, виходячи із принципу достатньої підстави; оскільки поняття Бога можливе, то він існує. Тільки Бог спроможний, "віддзеркалюючи" свою власну природу, нівелювати відмінність між випадковим та необхідним; але це не означає, за Л., що зникає людська свобода. Людині, як монаді, також притаманні сприйняття, апетиції і спонтанність, але у формі мислення, волі і свободи. Свобода (включно зі свободою вибору) полягає у слідуванні велінням розуму згідно із принципом достатньої підстави.[br]Осн. тв.: "Принцип індивідуації" (1663); "Роздуми про знання, істину та ідеї" (1664); "Теорія руху" (1671); "Міркування про метафізику" (1686); "Про походження речей" (1697); "Теодицея" (1710); "Монадологія" (1714).Філософський енциклопедичний словник > Ляйбніц, Готфрид Вільгельм
См. также в других словарях:
надѣвати — НАДѢВА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Вешать, надевать что л. на кого л.: на кого надѣвати [крест] цѣловавше КН 1280, 522б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
надівати — дівам, ваш, Ол. Начиняти. Надівати кышку м ясом … Словник лемківскої говірки
надівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
надівати — а/ю, а/єш, недок., наді/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Одягати на себе або на когось одяг, взуття. || Натягувати, насувати щось на який небудь предмет. 2) Приладжувати, прикріплювати щось на кому , чому небудь, до кого , чого небудь. 3) Щільно… … Український тлумачний словник
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
надіватися — I а/ється, недок., наді/тися, і/неться, док. 1) Одягатися на кого , що небудь. || Натягуватися на який небудь предмет. 2) Приладжуватися, прикріплюватися на кому , чому небудь. 3) тільки недок. пас. до надівати. II а/юся, а/єшся, недок., діал.… … Український тлумачний словник
надіваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до надівати … Український тлумачний словник
надівання — я, с. Дія за знач. надівати … Український тлумачний словник
надіти — див. надівати … Український тлумачний словник
надіти — див. надівати … Словник синонімів української мови
проспівати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка.Виконати голосом музичний твір або його частину, відтворити голосом музичний звук, музичну фразу. || Співуче вимовити. || перен. Створити що небудь з натхненням. 2) перех. і неперех. Видати мелодійні звуки… … Український тлумачний словник