-
1 надягнути
= надягати -
2 надягнути
I надягну́ти= надягти́наде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́литьII см. надягати -
3 надягати
-
4 надягати
= надягти́, надягнутинадева́ть, наде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́ливать, напя́лить
См. также в других словарях:
надягнути — див. надягати … Український тлумачний словник
надягнути — див. надягати … Словник синонімів української мови
надягнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надягнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надягти, надягнути … Український тлумачний словник
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
надягати — 1) = надягнути, надягти (що про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким … Словник синонімів української мови
приоблечися — лечуся, чешся, мин. ч. приоблюк ся, Пт. Надягнути на себе білизну; одягнутися … Словник лемківскої говірки