-
1 надягати
-
2 надягати
= надягти́, надягнутинадева́ть, наде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́ливать, напя́лить -
3 надягати гамівну сорочку
( на когось) put into a straitjacketУкраїнсько-англійський юридичний словник > надягати гамівну сорочку
-
4 надягнути
= надягати -
5 надягти
= надягати -
6 взувати
= взути1) ( надягати комусь взуття) to put shoes on smb's feet2) ( забезпечувати взуттям) to provide with shoes3) жарг. ( обдурювати) to trick, to take in, to dupe, to deceive -
7 надягнути
I надягну́ти= надягти́наде́ть; ( с трудом или что-нибудь неподходящее) напя́литьII см. надягати -
8 надягти
см. надягати
См. также в других словарях:
надягати — 1) = надягнути, надягти (що про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким … Словник синонімів української мови
надягати — а/ю, а/єш, недок., надягну/ти і надягти/, дягну/, дя/гнеш, док., перех. 1) Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого , що небудь. || Використовувати, носити який небудь одяг. 2) Приладновувати, прикріплювати на чому небудь … Український тлумачний словник
надягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оболокати — надягати, убирати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… … Словник синонімів української мови
взувати — (узува/ти), а/ю, а/єш, недок., взу/ти (узу/ти), взу/ю, взу/єш, док., перех. 1) Надягати на ноги взуття. 2) Забезпечувати взуттям … Український тлумачний словник
взуватися — (узува/тися), а/юся, а/єшся, недок., взу/тися (узу/тися), взу/юся, взу/єшся, док. 1) Надягати собі на ноги взуття. 2) Забезпечувати себе взуттям … Український тлумачний словник
запрягатися — а/юся, а/єшся, недок., запрягти/ся, яжу/ся, яже/шся; мин. ч. запрі/гся, запрягла/ся, запрягло/ся; док. 1) Надягати на себе упряж або щось подібне, щоб тягнути який небудь вантаж. 2) перен., розм. Братися виконувати важку або тривалу роботу. 3)… … Український тлумачний словник
надягання — я, с. Дія за знач. надягати і надягатися … Український тлумачний словник
надягнути — див. надягати … Український тлумачний словник
