-
1 надсекаться
надсіка́тися -
2 надсекаться
надсіка́тися -
3 надсекаться
надсіка́тися -
4 надсекаться
страд. надсякацца -
5 надсекать
-
6 надсекать
-
7 насекать
насечь1) см. Надсекать;2) что - насікати, насікти, (о мног.) понасікати що; специальнее: (жорнов) накарбовувати, карбувати, накарбувати, (напильник) назублювати, зубити, назубити, (картон) діркувати, подіркувати, (о мног.) понакарбовувати, поназублювати що;3) чего - насікати, насікти, нарубувати, нарубати, (о мног.) понасікати, понарубувати чого. [Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нарубай дров (Київщ.)]. -сечь капусты - нашаткувати капусти;4) -сечь кого - набити різками, нашмагати, напарити, нашпарити, налупцювати, (настегать) нахльостати, нах(а)лястати кого. Насече[ё]нный -1) см. Надсече[ё]нный;2) насічений, накарбований, назублений, подіркований, понасіканий, понакарбовуваний, поназублюваний;3) насічений, нарубаний, понасіканий, понарубуваний; нашаткований;4) набитий різками, нашмаганий, на(ш)парений, налупцьований, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -1) см. Надсекаться;2) насікатися, насіктися, понасікатися; бути насіканим, насіченим, понасіканим; нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) насіктися, нарубатися.* * *несов.; сов. - нас`ечьнасіка́ти, насікти́, -січу́, -січе́ш и мног. понасіка́ти; ( нарубать) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; ( делать насечки) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати -
8 надсекать
См. также в других словарях:
НАДСЕКАТЬСЯ — НАДСЕКАТЬСЯ, надсекаюсь, надсекаешься, несовер. (спец.). страд. к надсекать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Надсекаться — несов. неперех. страд. к гл. надсекать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
надсекаться — надсек аться, ается … Русский орфографический словарь
надсекаться — НАДСЕКАТЬ, НАДСЕКАТЬСЯ см. Надсечь … Энциклопедический словарь
надсекаться — см. надсечь; а/ется; страд … Словарь многих выражений
надсечь — секу/, сечёшь, секу/т; надсе/к, ла/, ло/; надсечённый; чён, чена/, чено/; св. см. тж. надсекать, надсекаться что Слегка рассечь, рассечь не до конца; надрубить … Словарь многих выражений