-
1 надихати
-
2 надихати
I нади́хатисм. надихувати I1) надыша́ть (соверш., но им переводится также и несоверш.)2) (соверш. только надишу́, нади́шеш) перен. навева́ть, наве́ять; вдохну́тьII надиха́ти= надихну́ти, нади`хувативдохновля́ть, вдохнови́ть; воодушевля́ть, воодушеви́ть, одушевля́ть, одушеви́ть; одухотворя́ть, одухотвори́ть -
3 надихати
ilhamlandırmaq, ilham bermek -
4 надихнути
= надихнутися; док. див. надихати, надихатися -
5 натхнути
1) to inspire2) див. надихати -
6 одухотворяти
= одухотворити2) ( надихати) to spiritualize, to inspire, to sublimate -
7 піднімати
= підняти1) ( переміщати знизу вгору) to raise, to lift, to hoist; (коловоротом, лебідкою тощо) to heaveпіднімати келих (за кого-небудь/що-небудь) — to raise one's glass (to)
піднімати комір — to raise ( to turn up) one's collar
піднімати лебідкою — to wind, to winch
піднімати прапор — to hoist ( to run up) a flag
піднімати руку — to raise one's hand; ( при голосуванні) to show one's hand
2) ( підбирати знизу) to pick up3) ( збільшувати рівень) to raise4) (збільшувати, підвищувати, підносити) to raiseпіднімати (здіймати) крик — to set up ( to raise) a cry, to raise the hue and cry
піднімати настрій — to raise one's spirits, to cheer up
піднімати ціну — to raise the price (of)
5) ( зміцнювати) to enhance6) (надихати, спонукати) to inspire, to stir upпіднімати заколот — to mutiny, to stir up a revolt, to excite rebellion
7) (налагоджувати, поліпшувати) to set back on its feet8) мисл. (зайця, ведмедя) to startпіднімати дичину — to spring ( to rouse) game
9)піднімати питання — to raise the issue, to bring up
піднімати пару с.-г. — to fallow
піднімати цілину — to open up virgin lands, to plough new lands
піднімати вітрило — to raise ( to make) sail, to set sail
піднімати на ноги — to alarm; to get up; to rouse
піднімати на сміх — to make fun (of), to ridicule, to laugh (at), to make a fool (of)
піднімати (задирати) ніс — to put on airs ідіом.
піднімати на когось руку — to lift (up) one's hand against someone
піднімати тривогу — to give/raise an alarm
-
8 надихнути
вдохнови́ть; воодушеви́ть, одушеви́ть; одухотвори́ть
См. также в других словарях:
надихати — надихувати, натхнути, надихнути (на що, чим і без додатка викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до шляхетних, високих дій), наснажувати, наснажити (чим і без додатка), запалювати, запалити, окриляти, окрилювати, окрилити (без… … Словник синонімів української мови
надихати — I над ихати див. надихувати I. II надих ати а/ю, а/єш і нади/хувати, ую, уєш, недок., натхну/ти і надихну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. || Викликати що небудь у когось … Український тлумачний словник
надихати — дієслово доконаного виду надихати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
воскрешати — а/ю, а/єш, недок., воскреси/ти, ешу/, еси/ш, док., перех. 1) Повертати кого небудь до життя; оживляти. 2) перен. Відбудовувати, відновлювати що небудь. 3) перев. док., перен. Підтримувати духовно, оновлювати; надихати. 4) перен. Пригадувати,… … Український тлумачний словник
героїти — о/ю, о/їш, недок., перех. і неперех., поет. Надихати геройськими почуттями … Український тлумачний словник
жар — у, ч. 1) Розжарене вугілля, що горить без полум я. 2) Сильне тепло, що йде від чого небудь нагрітого або розжареного. || рідко. Те саме, що жара 1). Пашіти жаром. 3) розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. || перен. Про збуджений стан… … Український тлумачний словник
живити — живлю/, жи/виш; мн. жи/влять; недок., перех. 1) Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. || розм. Забезпечувати кого небудь продуктами харчування. 2) Постачати, забезпечувати чим небудь необхідним для нормальної дії. 3)… … Український тлумачний словник
запалювати — юю, юєш, недок., запали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Викликати горіння чого небудь, видобувати вогонь. || також без додатка. Починати топити яким небудь паливом (піч і т. ін.). || Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці). ||… … Український тлумачний словник
захоплювати — юю, юєш, недок., захопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. захо/плять; док., перех. 1) Брати що небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що небудь. 2) також зі сл. з… … Український тлумачний словник
надиханий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надихати. || нади/хано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
надихаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до надихати … Український тлумачний словник
