Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

нагортати

  • 1 shovel

    1. n
    1) лопата; совок; черпак; коряк

    entrenching shovel — військ. мала саперна лопата

    2) тех. екскаватор, механічна лопата
    3) с.г. леміш
    4) розм. двомісний екіпаж
    5) мор., розм. механік (тж shovel engineer)

    shovel plough — с.г. підгортальник

    to put to bed with a shovel — хоронити, ховати

    that's before you bought your shovel — розм. тебе не питають!, помовч!

    2. v
    1) рити, копати
    2) працювати лопатою (совком, черпаком)
    3) перелопачувати
    4) згрібати; вигрібати; нагрібати; кидати лопатою (совком)
    5) волочити ноги; іти перевальцем

    shovel down, shovel in, shovel up — розм. загрібати

    * * *
    I n
    1) совок, лопатка, черпак

    entrenching shovel — вiйcьк. мала саперна лопата

    2) тex. екскаватор, механічна лопата
    3) c-г. сошник
    4) мop.; жapг. механік ( shovel engineer)
    II v
    1) згрібати; вигрібати, нагортати; кидати совком, лопат(к)ою; загрібати (shovel down, shovel in, shovelup)
    2) рити, копати
    3) працювати совком, лопат(к)ою, черпаком
    4) cпeц. перелопачувати
    III v
    волочити йоги; іти перевальцем

    English-Ukrainian dictionary > shovel

  • 2 shovel

    I n
    1) совок, лопатка, черпак

    entrenching shovel — вiйcьк. мала саперна лопата

    2) тex. екскаватор, механічна лопата
    3) c-г. сошник
    4) мop.; жapг. механік ( shovel engineer)
    II v
    1) згрібати; вигрібати, нагортати; кидати совком, лопат(к)ою; загрібати (shovel down, shovel in, shovelup)
    2) рити, копати
    3) працювати совком, лопат(к)ою, черпаком
    4) cпeц. перелопачувати
    III v
    волочити йоги; іти перевальцем

    English-Ukrainian dictionary > shovel

  • 3 наваливать

    навалить
    1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;
    2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);
    3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;
    4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;
    5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;
    6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];
    7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -
    1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];
    2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;
    3) нахилений, понахиляний.
    * * *
    I несов.; сов. - нав`алить
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

    \наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу

    2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

    \наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)

    II несов.; сов. - навал`ять
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш
    2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш
    3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

    Русско-украинский словарь > наваливать

  • 4 наворачивать

    наворотить
    1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];
    2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];
    3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];
    4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];
    5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наворот`ить
    1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти
    2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш
    3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)
    4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти
    5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти

    Русско-украинский словарь > наворачивать

  • 5 нагребать

    нагрести и нагресть
    1) нагрібати, нагребти, (граблями ещё) нагромаджувати, нагромадити, (лопатой ещё) нагортати, нагорнути, (о мног.) понагрібати, понагромаджувати, понагортати що и чого. [Нагріб купу сміття, а вивезти нічим (Сл. Гр.). Із дукатів штири купи рівних нагортає (Рудан.). Люди, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть (Свидниц.)]. -бли три копны сена - нагребли (нагромадили) три копиці сіна. -би овса из закрома - нагорни вівса з засіка;
    2) (веслом) навесловувати, навеслувати, нагрібати, нагребти. [Сів був на гребки, та не багато навеслував (Київщ.)];
    3) (настигать на вёслах) (на)здоганяти, (на)здогнати, наганяти, нагнати (човном). [Як наляжу на весла, так тобі мене не здогнати (Канівщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагрест`и
    нагріба́ти, нагребти́ и мног. понагріба́ти; ( сено) нагрома́джувати, нагрома́дити, -джу, -диш; ( лопатой) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти

    Русско-украинский словарь > нагребать

  • 6 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 7 накутывать

    накутать
    1) кого - накутувати, накутати, (о мног.) понакутувати кого;
    2) что на кого - намотувати, намотати, нагортати, нагорнути, (о мног.) понамотувати, понагортати що на кого. [Не намотуйте такого багато на дитину, - удушніє (Богодух.)]. Накутанный -
    1) накутаний, понакутуваний;
    2) намотаний, нагорнений и нагорнутий, понамотуваний, понагортаний. -ться -
    1) накутуватися, накутатися, понакутуватися. [Накуталася так, що насилу йду (Богодух.)];
    2) (стр. з.) намотуватися, бути намотуваним, намотаним, понамотуваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нак`утать
    наку́тувати, наку́тати

    Русско-украинский словарь > накутывать

  • 8 Нахомучивать

    нахомутать
    1) что на кого - а) (накутывать) намотувати, намотати, нагортати, нагорнути, (о мног.) понамотувати, понагортати що на кого; б) (наваливать работу) накидати, накинути, навалювати, навалити багато (силу) праці (роботи) на кого, добре впрягти кого в роботу;
    2) -тать на кого - наклепати, набрехати на кого; срв. Наклеветать;
    3) -тать - наверзти, наторочити, натеревенити, наплескати, наляпати язиком; см. Наболтать 2. Нахомутанный -
    1) намотаний, нагорнений и нагорнутий, понамотуваний, понагортаний; накинутий и накинений; навалений, понакиданий, понавалювавий;
    2) наклепаний, набреханий;
    3) наверзений, наторочений, натеревенений, наплесканий, наляпаний язиком.

    Русско-украинский словарь > Нахомучивать

См. также в других словарях:

  • нагортати — а/ю, а/єш, недок., нагорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. Горнучи, збирати в якій небудь кількості. || безос …   Український тлумачний словник

  • нагортати — 1) = нагорнути (горнучи, збирати в якій н. кількості), нагрібати, нагребти; громадити, нагромаджувати, нагромадити (зазв. траву, сіно тощо) Пор. згрібати, нагромадити I 2) див. нанести 1) …   Словник синонімів української мови

  • нагортати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути …   Словник синонімів української мови

  • нагорнути — див. нагортати …   Український тлумачний словник

  • нагортання — я, с. Дія за знач. нагортати …   Український тлумачний словник

  • нагортатися — а/ється, недок. Пас. до нагортати …   Український тлумачний словник

  • підгортати — а/ю, а/єш і розм. підго/ртувати, ую, уєш, недок., підгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Горнучи (у 1 знач.), збирати що небудь сипуче докупи. || Підбирати, поправляти що небудь (звичайно волосся). 2) під кого – що. Горнучи, гребучи,… …   Український тлумачний словник

  • підсипати — I підс ипати див. підсипати. II підсип ати а/ю, а/єш, недок., підси/пати, плю, плеш; мн. підси/плять; док., перех. 1) Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. || Насипати чого небудь потай, з певним наміром. Підсипати отрути. 2) розм.… …   Український тлумачний словник

  • згрібати — згребти (гребучи, збирати докупи, в одне місце), гребти, горнути, згортати, згорнути, громадити, згромаджувати, згромадити, загрібати, загребти, зволікати, зволокти, зволочити Пор. нагортати 1) …   Словник синонімів української мови

  • нагорнути — див. нагортати …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»