нагородити

См. также в других словарях:

• нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… …   Словник синонімів української мови

• нагородити — I див. нагороджувати I. II див. нагороджувати II …   Український тлумачний словник

• нагородити — [нагороди/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуді/т …   Орфоепічний словник української мови

• нагородити — 1 дієслово доконаного виду віддячити нагородити 2 дієслово доконаного виду набудувати; наговорити багато нерозумного …   Орфографічний словник української мови

• понагороджувати — I ую, уєш, док., перех. Нагородити багато чого небудь, у багатьох місцях. II ую, уєш, док., перех. Нагородити багатьох …   Український тлумачний словник

• наділити — I = наділяти (кого чим надати яких н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) Пор.… …   Словник синонімів української мови

• понагороджувати — 1 дієслово доконаного виду нагородити багато чого небудь, у багатьох місцях понагороджувати 2 дієслово доконаного виду нагородити багатьох …   Орфографічний словник української мови

• Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия

• Велавский, Давыд — Велавский Давыд Давыд Велавский Имя при рождении: Давыд Род деятельности: Панцирные бояре Дата рождения: конец …   Википедия

• винагороджувати — ую, уєш, недок., ви/нагородити, джу, диш, док., перех. Давати що небудь як плату за працю, нагороду за якісь заслуги. || Давати або робити що небудь замість чогось утраченого, заподіяного і т. ін …   Український тлумачний словник

• нагороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагородити I. || нагоро/джено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник