-
1 наганяти
= нагнати1) ( наздоганяти) to overtake, to come up ( with); to equal; ( зрівнятися) to catch up ( with)2) ( викликати) to causeнаганяти жаху на когось — to scare smb. stiff
наганяти сон на когось — to make smb. sleepy
-
2 наганяти
I( погонять вдоволь) нагоня́тьII = нагна́ти, наго`нити1) нагоня́ть, нагна́ть; ( собирать в одно место) сгоня́ть, согна́ть; ( внушать какое-нибудь чувство) наводи́ть, навести́2) ( сравниваться с опередившими) нагоня́ть, нагна́ть, догоня́ть, догна́ть3) ( навёрстывать) нагоня́ть, нагна́ть4) ( торопить) подгоня́ть, подог на́ть5) ( удалять) прогоня́ть, прогна́ть6) ( о ценах) нагоня́ть, нагна́ть, взви́нчивать, взвинти́ть, вздува́ть, вздуть7) ( добывать перегонкой) нагоня́ть, нагна́ть; (только соверш.) накури́ть8) ( об опухоли) безл. раздува́ть, разду́ть -
3 нагнати
= наганяти -
4 нагнати
1) нагна́ть; ( собирать в одно место) согна́ть; ( внушать какое-нибудь чувство) навести́2) ( сравниваться с опередившими) нагна́ть, догна́ть3) ( навёрстывать) нагна́ть4) ( торопить) подогна́ть5) ( удалять) прогна́ть6) ( о ценах) нагна́ть, взвинти́ть, вздуть7) ( добывать перегонкой) нагна́ть; накури́ть8) ( об опухоли) безл. разду́ть -
5 нагонити
= нагна́ти; см. наганяти I1) нагоня́ть, нагна́ть; ( собирать в одно место) сгоня́ть, согна́ть; ( внушать какое-нибудь чувство) наводи́ть, навести́2) ( сравниваться с опередившими) нагоня́ть, нагна́ть, догоня́ть, догна́ть3) ( навёрстывать) нагоня́ть, нагна́ть4) ( торопить) подгоня́ть, подо гна́ть5) ( удалять) прогоня́ть, прогна́ть6) ( о ценах) нагоня́ть, нагна́ть, взви́нчивать, взвинти́ть, вздува́ть, вздуть7) ( добывать перегонкой) нагоня́ть, нагна́ть; (только соверш.) накури́ть8) ( об опухоли) безл. раздува́ть, разду́ть
См. также в других словарях:
наганяти — я/ю, я/єш і рідко наго/нити, ню, ниш, недок., нагна/ти, нажену/, нажене/ш, док., перех. 1) Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого , що небудь. 2) Зганяючи, зосереджувати де небудь, збирати в одне місце. ||… … Український тлумачний словник
наганяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заколисувати — ую, уєш, недок., заколиса/ти, заколишу/, заколи/шеш і рідко заколиса/ю, заколиса/єш, док., перех. 1) Колишучи, примушувати заснути (дитину). || Навівати, наганяти сон на кого небудь. 2) перен. Втішати, заспокоювати. || Викликати стан… … Український тлумачний словник
інспірувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., книжн. 1) Навівати, наганяти кому небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2) Викликати що небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест … Український тлумачний словник
наганяння — я, с. Дія за знач. наганяти 1 4), 8) … Український тлумачний словник
наганятися — I я/юся, я/єшся і рідко розм. наго/нитися, нююся, нюєшся, недок., нагна/тися, нажену/ся, нажене/шся, док. 1) З розгону наштовхуватися, наскакувати на кого , що небудь. 2) тільки недок. пас. до наганяти 2 4), 8), 9). II я/юся, я/єшся, док., розм.… … Український тлумачний словник
нагнати — див. наганяти … Український тлумачний словник
нагонити — див. наганяти … Український тлумачний словник
пуд — I а; род. мн. пуді/в і заст. пуд; ч. У Росії, Білорусії та Україні до запровадження Метричної системи мір – міра ваги, що дорівнювала 40 фунтам (близько 16,4 кг). || Велика кількість чого небудь; щось дуже важке. II у, ч., діал. Страх. Наганяти… … Український тлумачний словник
сум — I у, ч. Невеселий, гнітючий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; прот. радість. || Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей і т. ін.). || Вияв пригніченості, душевного болю (в музиці, пісні і т. ін.). Наганяти сум.… … Український тлумачний словник
уколисувати — (вколи/сувати), ую, уєш, недок., уколиса/ти (вколиса/ти), ишу/, и/шеш і рідко а/ю, а/єш, док., перех. 1) Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину. || Легким одноманітним погойдуванням, похитуванням, одноманітними звуками, музикою наганяти … Український тлумачний словник
