-
1 навораживать
наворожить1) (гадать) наворожувати, наворожити, (о мног.) понаворожувати кому що и чого;2) (завораживать) заворожувати, заворожити, зачаровувати, зачарувати, зашіптувати, зашептати що;3) (насылать) наворожувати, наворожити, насилати, наслати кому що. [Чарівниця йому наслала хворобу (Богодух.)];4) (приобретать ворожбою) наворожувати, наворожити, виворожувати, виворожити що. Навороже[ё]нный -1) наворожений, понаворожуваний;2) заворожений, зачарований, зашептаний;3) наворожений, насланий;4) наворожений, виворожений. -ться -1) (стр. з.) наворожуватися, бути наворожуваним, навороженим, понаворожуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наворожитися, поповорожити (досхочу), (о мног.) понаворожуватися.* * *несов.; сов. - наворож`ить1) наворо́жувати, -жую, -жуєш, наворожи́ти, -рожу́, -рожиш и мног. понаворо́жувати2) (завораживать, наколдовывать) заворо́жувати, заворожи́ти, зачаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, зачарува́ти, -ру́ю, -ру́єш -
2 навораживать
ρ.δ.βλ. наворожить. -
3 навораживать
несов. см. наворожить -
4 навораживать
несов. см. наворожить -
5 наворожить
-
6 нашёптывать
нашептать1) кому что - нашіптувати, нашептати, підшіптувати, підшептати, (о мног.) понашіптувати що, чого. [Плескотливі хвилі нашіптували мені яку- небудь екзотичну поезію (Крим.). Співати тобі (місяцеві) думу, що ти-ж нашептав (Шевч.). «Тебе обкрадають» - десь у глибу душі підшіптував якийсь голос (Крим.)];2) -тать - а) (наделать шептаньем) нашептати, нашепотіти (-почу, -потиш), нашепотати (-почу, -почеш); б) (пошептать изв. время) нашептати, нашепоті[а]ти, попошептати (досхочу) и т. п.;3) кому на кого - нашіптувати, нашептати, натуркувати, натуркати, (о мног.) понашіптувати, понатуркувати кому на кого; срв. Наговаривать 2 и Наушничать. [Нашіптують на мене, що я і такий і сякий (Полтавщ.). Шайтан натуркував їм у вуха облудні думки (Леонт.)];4) что и на что (навораживать) - нашіптувати, нашептати, зашіптувати, зашептати, замовляти, замовити, заворожувати, заворожити що. Нашёптанный -1) нашептаний, підшептаний, понашіптуваний;2) нашептаний, попошептаний;3) нашептаний, натурканий, понашіптуваний, понатуркуваний;4) нашептаний, зашептаний, замовлений, заворожений. [Нашептана вода (Київщ.)]. -ться -1) (стр. з.) нашіптуватися, бути нашіптуваним, нашептаним, понашіптуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (шепча) нашептатися, нашепоті[а]тися, попошептати (досхочу) и т. п., (о мног.) понашіптуватися; б) (шепчась) нашептатися, нашепоті[а]тися, вишептатися, попошептатися, попошепоті[а]ти (досхочу), (о мног.) понашіптуватися. [Ви ще шепочетесь! невже не нашепотілися? (Брацл.)].* * *несов.; сов. - нашепт`ать1) наші́птувати, нашепта́ти, -шепчу, -ше́пчеш и мног. понашіптувати; (наговаривать на кого-л.) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти2) (на что - произносить наговор, колдовать) наші́птувати, нашепта́ти (на що), шепта́ти, пошепта́ти, шепота́ти, -почу, -почеш, пошепота́ти, шепоті́ти, -почу, -потиш, пошепоті́ти (над чим) -
7 Навораживание
Наворожение1) наворожування, навороження и наворожіння;2) заворожування, завороже[і]ння, зачаровування, зачарування, зашіптування, зашептання;3) наворожування, навороже[і]ння, насилання, наслання;4) наворожування, навороже[і]ння, виворожування, вивороження. Срв. Навораживать.
См. также в других словарях:
НАВОРАЖИВАТЬ — НАВОРАЖИВАТЬ, наворожить что (прич. навороженный, навороженный), предвещать, отгадывать ворожбою, нагадать, назнахарить: о вещи, особ. съестном хлебе и воде, нашептывать, наговаривать, наколдовать, придав ей вредные или целебные силы; | кому что … Толковый словарь Даля
НАВОРАЖИВАТЬ — НАВОРАЖИВАТЬ, навораживаю, навораживаешь (устар.). несовер. к наворожить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
навораживать — НАВОРОЖИТЬ, жу, жишь; жённый ( ён, ена); сов., что и чего (разг.). Нагадать ворожбой. Гадалка наворожила счастливую судьбу. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
навораживать — нагадывать, наколдовывать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Навораживать — несов. перех. разг. Ворожа, предсказывать что либо кому либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
навораживать — навор аживать, аю, ает … Русский орфографический словарь
навораживать — (I), навора/живаю, ваешь, вают … Орфографический словарь русского языка
навораживать — см. Наворожить … Энциклопедический словарь
навораживать — см. наворожить; аю, аешь; нсв … Словарь многих выражений
навораживать — на/вораж/ива/ть … Морфемно-орфографический словарь
наворожи́ть — жу, жишь; прич. страд. прош. наворожённый, жён, жена, жено; сов., перех. (несов. навораживать). разг. 1. Ворожа, предсказать; нагадать. Видно, бабушка и впрямь наворожила быть счастливым до конца. Н. Тихонов, Побег. 2. То же, что наколдовать (во… … Малый академический словарь