-
1 навалення
техн. нава́лка -
2 навалення вугілля
нава́лка угля́Українсько-російський політехнічний словник > навалення вугілля
-
3 навалка
1) (действие) - а) навалювання, навертання, накочування, накидання и накидування, нагортання и нагортування, оконч. навалення, навернення, накочення, накидання, нагорнення; б) навалювання, накладання, накидання, навантажування, оконч. навалення, накладення, накинення, навантаження; в) нахиляння, оконч. нахиле[і]ння и т. п. Срв. Наваливать;2) (работа и действие по качеству) навал (-лу);3) (игра в карты) віз (р. воза). [Давайте грати у воза (Сл. Ум.)]. Дурачки с -кой - підкидний дурень. [Грати у підкидного дурня (Черніг.)].* * *1) ( действие) нава́лювання, нава́лення, нава́лка; накида́ння, наверта́ння2) спец. нава́лкав \навалка ку — в нава́лку
-
4 Нахомутание
1) намотання, нагорнення; накинення, навалення;2) наклепання, набрехання;3) наверзе[і]ння, наторочення, наплескання, наляпання язиком. Срв. Нахомучивать.
См. также в других словарях:
навалення — я, с. Дія за знач. навалити 1), 2), 4) … Український тлумачний словник
навалення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
навалка — и, ж. Те саме, що навалення … Український тлумачний словник
самонавалення — я, с., гірн. Навалення, навантаження на що небудь вугілля, руди і т. ін. без будь якого втручання, саме по собі … Український тлумачний словник
