-
1 набуватися
Iприорбрета́ться; нажива́ться, накопля́ться, скопля́тьсяII = набу́тисянадева́ться, наде́ться -
2 набутися
I1) пробы́ть доста́точно; нажи́ться2) (с указанием как) провести́ вре́мяIIприрбрета́ться; нажива́ться, накопля́ться, скопля́тьсяIII см. набуватися II
См. также в других словарях:
набуватися — I а/юся, а/єшся, недок., набу/тися, у/дуся, у/дешся, док. 1) Бути довго, досхочу з ким небудь або де небудь. 2) Проводити час. II а/ється, недок. Виховуватися, вироблятися, здобуватися. III а/ється, недок., набу/тися, у/ється, док., діал.… … Український тлумачний словник
набуватися — 1 дієслово недоконаного виду бути довго, досхочу набуватися 2 дієслово недоконаного виду виховуватися, вироблятися, здобуватися набуватися 3 дієслово недоконаного виду взуватися діал … Орфографічний словник української мови
набутися — I див. набуватися I. II див. набуватися III … Український тлумачний словник
