-
1 наближатися
= наблизитися1) to approach; to draw ( to come) nearer (to)2) ( ставати подібним до) to approximate (to) -
2 наближатися
= набли́зитися1) приближа́ться, близиться (о событиях, о времени, о состоянии), прибли́зиться; (о значительных событиях, о чём-нибудь тяжёлом, неприятном) надвига́ться, надви́нуться; ( о времени) наступа́ть, наступи́ть2) ( приобретать сходство) сближа́ться, родни́ться -
3 наближатися
nabłyżatysjaдієсл. -
4 наближатися
მოახლოება -
5 завершуватися
= завершитися1) тк. недок. ( наближатися до кінця) to be near completion -
6 зближатися
= зближуватися, зблизитися1) ( наближатися) to draw closer to one another, to drift together2) військ. to approach, to close in3) ( ставати друзями) to make friends ( with); ( вступати в інтимні стосунки) to become intimate ( with); ( зав'язувати дружні відносини) to cotton up; sl. to become chummy ( with) -
7 іти
1) to go; ( пішки) to walkіти вздовж берега — to walk along the shore; to go along the coast
іти в ногу з кимсь — to keep pace with, to march in step; to keep step ( with)
іти вперед — to go forward (on)
іти в гості — to visit, to pay a visit, to go on a visit, to go to see
іти до мети — to advance towards the accomplishment of one's purpose; to go forward towards one's aim ( goal); to pursue an aim
іти з великими труднощами — to plod, to trudge ( along)
іти назад — to go back, to return
іти повільніше — to go slower, to slack one's speed, to slow down
іти в кільватері — to follow/sail in the wake (of)
іти під вітром спорт. — to scud
іти швидко — to trip, to skip along
ось він іде — he is coming, here he comes
3) ( відбуватися) to go on, to proceed, to be in progress4) (про воду, дим, пару) to come out, to come from, to proceed from5) ( про опади) to fallіде дощ — it is raining, it rains
іде сніг — it is snowing, it snows
6) (про виставу та ін.) to be on7) ( про час) to go by, to pass8) ( бути потрібним) to be required ( for); ( використовуватися) to be used (in)9) ( знаходити збут) to sell, to be soldіти в продаж — to go for sale, to be up for sale
10) ( про дискусію) to be ( about)мова йде про… — the question is…, the point is that…
11) (вступати, улаштовуватися) to enter, to join, to becomeіти на фізичний факультет — to enter ( to join) the physical department
12) ( про механізми) to go, to run, to work13) (про шахи, карти) to play, to lead, to move14) (пролягати, розлягатися) to go, to stretchдалі йдуть гори — farther on there stretches/extends a mountain-ridge
15)іти назустріч (у чомусь) — to respond to friendly advances, to meet halfway
іде поговір — it is rumoured; there is a rumour ( that); a rumour is abroad ( afloat)
іти заміж за кого-небудь — to marry smb.
іти проти кого-небудь — to oppose smb.
іти на ризик — to run risks, to take chances
іти на поступки — to compromise; to make concessions
іти врозріз (з ким-небудь/чим-небудь) — to run counter (to); to be/go against; to be contrary (to), to be in conflict ( with), to conflict ( with)
іти на все — to be ready to do anything, to go to all lengths
іти на компроміс — to compromise, to make a compromise, to meet half-way
іти на крайнощі — to take extreme/severe measures
іти на користь (кому-небудь) — to do smb. good
іти напролом — to force one's way; to stop at nothing; to push one's way through
-
8 кінець
ч1) (крайній пункт, межа; завершення) end; termination, close; ( мета) aim, purposeкінець абзаца (символ) — paragraph mark, paragraph break
кінець вектора мат. — terminus
до кінця тижня (раніше) — within the week, before the week is out; ( в кінці тижня) by the end of the week
на кінець (чого-небудь) — at the close (of), towards the end (of)
на кінець листопада — by/towards the end of November
доводити справу до кінця — to carry through, to see out, to bring to an end, to carry smth. to its conclusion; to complete smth., to put a finish to smth., to achieve, to execute
кінець світу — doomsday; the end of the world
наближатися до кінця — to draw to a close, to be approaching completion
час наближається до кінця — time is nearly up; the sands are running out
не з того кінця — from/at the wrong end, the wrong way
2) ( відстань) distance, journey, wayв обидва кінці — the way there and back; a round trip
3) мор. rope's end, tagнезакріплений (вільний) кінець — tag, loose end
4)під кінець — latterly, in the end, towards the end
кінець кінцем — after all, in the long run, finally, at last
до кінця — to the end, to the last; completely, totally, fully
кінці з кінцями зводити — to make ( both) ends meet
-
9 минати
= минути1) ( залишати позаду) to pass, to leave behind2) док. ( уникати) to escape3) ( проходити - про час) to pass, to elapse; to go, to slip by4) тк. недок. ( наближатися до кінця - про відтинок часу) to come to an end5) док. ( сповнюватися) -
10 наблизити
= наблизитися; док. див. наближати, наближатися -
11 наблизитися
-
12 підлітати
= підлетіти1) ( летячи наближатися) to fly up (to)2) ( швидко підбігати) to run, to rush up (to)3) ( підніматися в повітря) to fly up, to wing; ( про птаха) to flush -
13 підскакувати
I = підскакати( наближатися навскач) to gallop up toII = підскочити1) ( до когось або до чогось) to run up (to), to come running (to)2) ( підстрибувати) to jump up; ( від задоволення) to lump with joy; ( рикошетом) to bounce; ( про м'яч) to dap3) (про ціни, температуру) to jump, to rise sharply -
14 підходити
= підійти1) ( наближатися) to approach, to come up (to), to go up (to); to come near up (to); ( під щось) to come under2) ( наставати - про час) to come; to draw near3) ( з якоїсь точки зору) to approach, to considerпідходити до питання — to approach (to treat, to consider) a question
4) (бути придатним, личити) to suit; to match; ( про колір) to become; ( за розміром) to fit; ( личити) to befit5) ( про воду) to rise, to reach -
15 гностицизм
ГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. γνωστικόζ - пізнавальний, той, хто пізнає) - термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II - IV ст.), які широко застосовували філософські розмисли у поєднанні з містичним пізнанням містерій віри. Частково має ще дохристиянське походження. Набував різноманітних еклектичних форм, які об'єднували багато елементів магії, містичних традицій, перських вчень дуалістичного характеру, єврейської теології та елліністичної філософії. З елементами християнської доктрини гностики найчастіше поєднували платонізм та піфагореїзм, особливо часто посилаючись на біблійне вчення про творіння та діалог "Тимей" Платона. Гностичну традицію поділяють на східний (сирійський) та західний (Александрійський) Г. До представників східного Г. відносять Сатурніла, Василіда, його сина Ісидора, Вардесана та Маркіона. До західного крила Г. належать Карпократ, його син Епіфан та Валентин (пом. бл. 160 р.), який мав найбільшу кількість послідовників. Загальним уявленням для різних представників Г. є дуалізм між Богом, який виступає духовним началом, ототожнюється зі світлом і є джерелом всякого блага, з одного боку, та матеріальним світом, який асоціюється передусім зі злом та темрявою, з іншого. Гностики визнають ці два начала рівносильними і вказують, що між ними в космічному масштабі точиться боротьба. Стосовно Божественного світу вживається термін "плерома" (від грецьк. досконалість, повнота). Саме плерома, згідно з Валентином, є засадою буття, позбавленою будьякого оформлення та поділу. Як Божественна повнота вона існує споконвіку і тому не має початку, але породжує все інше. Гностики визнають існування сутностей-посередників (ангелів, еонів), які породжуються з плероми і є носіями Божественної природи, одночасно виступаючи як абстрактні творчі сили і міфічні істоти. Процес породження еонів гностики іноді називають еманацією. Матеріальний світ, на думку гностиків, створював не добрий Бог, а злий, якого вони називають Деміургом (іноді ототожнюється з давньоєвр. Богом-творцем Ягве) і якого вони визнають проміжною, третьою ланкою між Богом та світом (трихотомія). Деміург також виступає найнижчим еоном, який у певний момент з'єднався з матерією і дав таким чином початок різноманітним часткам духу (душам), які складають світ. Різноманітні живі істоти світу (включно з людьми) є результатом занурення еонів у матерію. Подібне поєднання не є для духовних сил природним. Людське становище у цьому світі нагадує ув'язнення душі (в рамках тіла). Духовне начало людини прагне звільнитися від матерії і возз'єднатися з Богом у плеромі. Проте самостійно люди цього зробити не можуть. Тому для їхнього порятунку прийшов останній еон, духовний Спаситель (Христос, який іноді ототожнюється з Першою Людиною), щоб запропонувати їм гнозис - вчення про їхню справжню духовну природу і про шляхи повернення душ людей до Бога. У відповідності з ученням про гнозис, все людство поділяється на три головні групи - тілесних (соматиків), душевних (психіків) та духовних (пневматиків) людей. Перші з них є язичниками, які прив'язані до негідних пристрастей, не здатні від них звільнитися і тому приречені на загибель. Душевні люди - це передусім більшість християн і юдеїв, які вже вийшли на шлях покаяння і спасіння. Проте справжнього спасіння заслуговують лише представники останньої групи, власне гностики, які здатні безпосередньо пізнавати Бога і наближатися до нього за допомогою гнозису. Внутрішній організації гностичних сект був притаманний аскетизм і відносно високий статус жінок, передовсім внаслідок культу Божественної Мудрості. Ставленню гностиків до Христа властивий докетизм - вчення про примарність фізичного приходу Спасителя і заперечення його людської природи. Прихід Христа як останнього еона позначує остаточний розрив духовного начала з матеріальним. Для аргументації Г. характерним є широке використання алегоричного методу інтерпретації священних текстів. З одного боку, Г. загрожував тій доктрині, яка пізніше отримала назву православного (ортодоксального) християнства, а з іншого - він спонукав її точніше визначитися стосовно вчення про церковне передання та одкровення. Г. вплинув на багатьох ранньохристиянських авторів, зокрема, на Елемента Александрійського та Оригена. Г., як релігійно-філософському вченню, властивий відхід від теоретичного опрацювання проблем логіки і метафізики і зосередження уваги на практичній етиці, а, отже, й людині. Останню, порівняно з грецьк. філософією, вони розглядають певною мірою спрощено, оскільки підходять до неї поза суспільно-політичними реаліями, національними й культурними особливостями народів.В. Катусенко -
16 марксизм
МАРКСИЗМ - філософське, ідеологічне, політико-економічне вчення, назване за ім'ям його засновника Маркса. Виникло у серед. XIX ст. Як система поглядів на природу, суспільство та пізнання, М. базується на засадах матеріалізму і діалектики; на трактуванні соціально-історичного процесу як послідовної і закономірної зміни суспільно-економічних формацій, що доконечно завершується переходом до комунізму, шляхом радикальної соціальної (пролетарської) революції. У М. як філософському вченні вирізняється: М. автентичний (М. авт.); М. ортодоксальний (М. орт.); М. інтерпретативний (М. інт.). Хоч поняття "марксистська філософія" суперечить настанові Маркса про зайвість філософії, як "спекулятивного мислення" для реального життя (особливо з утвердженням "світового комунізму"), тексти його творів засвідчують наявність низки філософських ідей - чітко артикульованих чи присутніх латентно й тому висловлюваних опосередковано. М. авт. - це сукупність ідей, які були чітко викладені Марксом (насамперед в "Економічно-філософських рукописах 1844 р.") та розвинуті послідовниками М. у контексті, близькому до Марксового. М. авт. фокусується на двох чільних ідеях: 1) відчуження людини й оречевлення суспільних стосунків у капіталістичному суспільстві; 2) розкриття творчого потенціалу людського індивіда в умовах реалізації гуманних суспільних відносин, ототожнюваних з комуністичним ладом. Лукач - філософ серед. XX ст. (рукописи Маркса були уперше опубліковані у 1930 р.), він найяскравіше репрезентує осмислення гуманістичного доробку Маркса, зосередившись на проблемах відчуження й оречевлення. М. орт. базується на концептуальних напрацюваннях Енгельса й Леніна, що спиралися не стільки на чітко окреслені Марксом положення, скільки на текстуальні імпульси, "натяки" на ці положення й відповідні висновки, які спонукали до "доповнень" (чи "розвитку"), безпосередньо не пов'язаних із обґрунтованими Марксом філософськими ідеями. У Енгельса - це розробка філософії діалектичного матеріалізму (адже у самого Маркса відсутнє поняття "матерії" як первинної субстанції, що визначає усі процеси в універсумі, в т.ч. й суспільстві); у Леніна - концепція епістемологічного натуралізму, згідно з якою людська свідомість віддзеркалює, копіює світ реальних речей ("теорія відображення"). Переважно завдяки цим доповненням було закладено підмурівок М. орт. В умовах панування тоталітарних режимів у XX ст. (у т.ч. в Україні) для М. орт. були характерними дві тенденції - жорстко апологетична і творча. Перша виключала будь-яку плюральність чи альтернативність філософського мислення, спрямовуючи його у річище примітивного виправдання зумовленого класовою (партійною) кон'юнктурою стану речей. Друга - орієнтувала на виявлення ланок зв'язку з відповідно потрактованими ідеями та текстами творів "класиків М.", що давало змогу долати вузький схематизм діалектичного та історичного матеріалізму й виходити (чи наближатися до цього) у простір світової філософської думки. Остання тенденція була найпомітнішою у тих ділянках М., проблематика яких певним чином перетиналась із фундаментальними напрямами західної філософії. Це стосувалося різною мірою - логіки, філософії науки, філософської антропології, етики, критики "буржуазної" філософії та ін. Творча тенденція у межах М. орт. становить ланку переходу до М. інт. - це такий ступінь вільного потрактування ідей М., що уможливлював побудову концепцій, які у розвинутій формі вже нічим не нагадували М., хоч останній і послугував для них висхідною філософською спонукою. Соціальним ґрунтом для М.інт. виступали західні демократії і т. зв. "країни народної демократії", які прагнули до вдосконалення суспільних стосунків, як капіталістичних, так і соціалістичних. Найвиразнішою тут була метафора Сартра стосовно М. "із людським обличчям". М. інт. являє собою сукупність філософських теорій, кожна з яких, використовуючи одну чи більше відповідно потрактованих ідей Маркса, розробила цілковито самостійний філософський зміст. Ці теорії досить умовно можна назвати М. Втім представлена в них інтерпретація марксистських ідей демонструє можливості їхнього синтезу із засадничими ідеями західної філософії та виникнення на цьому ґрунті впливових філософських теорій. До останніх, зокрема, відносяться: "критична теорія суспільства" Адорно, Горкгаймера, Маркузе; комунікативний раціоналізм Габермаса; структуралістська теорія "наддетермінації" Альтюссера; екзистенціалізм Сартра (у частині соціально-філософського обґрунтування проблеми людини); аналітичний М. Елстера й Рочмера. В Україні переважною формою існування М. як філософського напряму був М. ортодоксальний в обох його розгалуженнях - апологетичному та творчому (див. комунізм).Н. Поліщук
См. также в других словарях:
наближатися — наблизитися 1) (до кого чого й без додатка про неживі предмети, явища природи тощо переміщатися на ближчу відстань до кого / чого н.), підходити, підійти, підступати, підступити, зближатися, зближуватися, зблизитися, присуватися, присовуватися,… … Словник синонімів української мови
наближатися — а/юся, а/єшся і рідше набли/жуватися, уюся, уєшся, недок., набли/зитися, и/жуся, и/зишся, док. 1) Переміщатися на ближчу віддаль до кого , чого небудь. 2) Ставати близьким у часі; наставати. 3) Ставати подібним до кого , чого небудь, набувати… … Український тлумачний словник
наближатися — [наблиежа/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
наближатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
насуватися — I = насовуватися, насунутися 1) (на що й без додатка про хмари, туман, дим і взагалі щось суцільне, масивне рухаючись, покривати, закривати собою що н.), насувати, насовувати, насунути, сунути, сунутися, наступати, накочуватися, накотитися;… … Словник синонімів української мови
надходити — джу, диш, недок., надійти/, дійду/, ді/йде/ш, док. 1) Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого , чого небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити. || Пливучи, їдучи, наближатися, прибувати. || розм. Прибувати куди небудь із … Український тлумачний словник
підбігати — а/ю, а/єш, недок., підбі/гти, підбіжу/, підбіжи/ш, док. 1) з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого , чого небудь. || Частими кроками або стрибками наближатися до кого , чого небудь (про тварин, птахів). || Швидко наближатися (про… … Український тлумачний словник
підкочуватися — I уюся, уєшся, недок., підкоти/тися, очу/ся, о/тишся, док. 1) Котячись, наближатися до кого , чого небудь. || Котячись, потрапляти під що небудь. 2) розм. Під їжджати до кого , чого небудь або під щось, звичайно котячись на колесах. 3) перен.… … Український тлумачний словник
підходити — джу, диш, недок., підійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи, наближатися до кого , чого небудь. || Наближатися, під їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого , чого небудь. || Прибувати куди небудь. 2) Приступати до чого небудь, братися… … Український тлумачний словник
приступати — а/ю, а/єш, недок., приступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. присту/плять; док. 1) до чого, з інфін. і без додатка. Починати що небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін. 2) до кого – чого і без додатка, розм. Наближатися, близько підходити … Український тлумачний словник
підходити — I = підійти (ідучи, наближатися до когось / чогось), надходити, надійти, приходити, прийти, підступати, підступити; підтягатися, підтягуватися, підтягтися, підтягнутися (зазв. про військо наближаючись, приєднуватися до когось / чогось) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови