набедреник

См. также в других словарях:

• набедреник — а, ч. 1) церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса. 2) військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно …   Український тлумачний словник

• набедреник — Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою довгу хустку, яку за два кути підвішують до пояса та носять на стегні; наколінник; заст. епігонат …   Словник церковно-обрядової термінології

• набедреник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• епігонат — і епігонатій див. набедреник …   Словник церковно-обрядової термінології

• ієрейське облачення повне — Богослужбовий одяг ієрея, обов язковий для здійснення Літургії: підризник, єпитрахиль, нарукавники, пояс, фелон, палиця або набедреник …   Словник церковно-обрядової термінології

• нагорода церковна — Елемент богослужбового одягу або головний убір, яким нагороджують заслужених священнослужителів: подвійний орар, набедреник, палиця, камилавка, скуфія, митра тощо …   Словник церковно-обрядової термінології

• наколінник — Те саме, що набедреник …   Словник церковно-обрядової термінології