-
1 аномалістичний місяць
аномалисти́ческий ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > аномалістичний місяць
-
2 драконічний місяць
дракони́ческий ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > драконічний місяць
-
3 ефемеридний місяць
эфемери́дный ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > ефемеридний місяць
-
4 зворотниковий місяць
тропи́ческий ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > зворотниковий місяць
-
5 місяць
астр. луна́, ме́сяц -
6 місячний місяць
лу́нный ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > місячний місяць
-
7 новий місяць
астр. новолу́ние -
8 переступний місяць
високо́сный ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > переступний місяць
-
9 повний місяць
астр. полнолу́ние -
10 сидеричний місяць
сидери́ческий ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > сидеричний місяць
-
11 синодичний місяць
синоди́ческий ме́сяцУкраїнсько-російський політехнічний словник > синодичний місяць
-
12 месяц
1) (луна) місяць (-ця), ум. місячок (-чка), місяченько. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.). Ой, місяцю-місяченьку, світи нам доріженьку (Пісня)]. Молодой, новый -сяц - молодик, новик, новак (-ка), новий місяць. Полный -сяц - повний місяць, місяць у повні, повня (-ні), уповень (-вня). -сяц на ущербе - щербатий місяць. Медовый -сяц - медовий місяць;2) (часть года) місяць. [Я місяці і дні лічу журбою (Куліш)]. Военный, гражданский, морской -сяц - військовий, громадянський місяць (30 день), морський місяць (29 день). Звёздный (сидерический), драконоический, тропический -сяц - зоряний, драконоїчний, тропічний місяць. Лунный (синодический), солнечный -сяц - місяцевий (квадровий, молодиковий, синодичний), сонячний місяць. [У мусулман місяць не сонячний, а квадровий, молодиковий (Крим.)]. В -це январе - в (місяці) січні, місяця січня. В прошлом -це - того или минулого місяця, в тому или в минулому місяці. [Зустрів тебе того місяця на залізниці (Крим.)]. В будущем, в следующем -це - наступного місяця, в наступному місяці. Каждый -сяц (ежемесячно) - що-місяця, кожного місяця, кожний (кожен) місяць. Раз в -сяц - раз на місяць. Он получает сто рублей в -сяц - він одержує (здобуває) сто карбованців на місяць или місячно. За -сяц вперёд - (за) місяць наперед. Больше -ца - більш(е) як місяць, понад місяць.* * *I( часть года) мі́сяць, -цяII( луна) мі́сяць, -цямолодо́й \месяц — молоди́к, -а, молоди́й (нови́й) мі́сяць
-
13 луна
1) (светило) місяць (-ця), ласк, місяченько, (метаф.) козацьке сонце, бурлацьке сонце, білолиций; срв. Месяц. [Ой, місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой, світіть там на подвір'ї, де дівчина красна (Чуб. V). І ти, білолиций, по синьому небу вийдеш погулять (Шевч.)]. Серп -ны (полумесяц) - місяць-перекрій (-рою), місяць-перекруг, місяць-ріжок, ріжкатий місяць, серп місяця. [Ти місяцю-перекрою, зайди за комору, нехай же я з своїм милим трохи поговорю (Пісня). Ой, місяцю-ріжку, світи нам доріжку! Ой, місяцю ріжкатий, світи нам до хати (Вес. пісня)]. Фаза (четверть) -ны - кватира (квадра) місяцева. [Кватир місяцевих чотири: перша, друга, трутя (або гнила, гнилуша) та четверта (темна). Не можна трусити сажі з комина на першій кватирі (Звин.). На четвертій квадрі буває дощ, саме вже перед молодиком, - то кажуть, щоб молодик обмивавсь (Звин.)]. Фазисные названия -ны: в первой четверти т. е. новолуние - молодик, новак, новик, (во второй) підповня, повня, місяць у повні, повний місяць, (в третьей и отчасти четвёртой) щербатий місяць, (видимый поутру) старик. -на ущерблённая, на ущербе - місяць щербатий, місяць на скрузі (на сході), місяць-недобір (-бора). [Як підстригати коси на молодику, то швидко ростимуть (М. Грінч.). Світить молодик срібнорогий (Куліш). Зійшов місяць ще й новик (Чуб. V). Сіють на підповні (М. Грінч.). Повновида, як повний місяць (Н.-Лев.). Йому на скрузі голова болить (Канівщ.). Ой, місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб. V)]. Делать что-л. при -не - робити щось до місяця, при місяці, за місяцем. [Жалую було світла, до місяця пряду (М. Грінч.). Так поспішалися, що й при місяці хліб убирали (Луб.)]. Затмение -ны - місяцева міна (затьмарення, затьма). Ничто не ново под -ною - нема нічого нового під місяцем і сонцем, усе старе на нашій бабусі-землі;2) см. Лунация;3) супутник (планети). [У Марса два супутники].* * *1) мі́сяць, -ця; ласк. поэз. місяче́нько2) (спутник какой-л. планеты) супу́тник, мі́сяць -
14 полнолуние
повня, місяць у повні (на-вповні). Теперь -ние - тепер повня. Это было в -ние - це було, як місяць був у повні, це було у повні місяця.* * *по́вний мі́сяць (-ця), по́вня, мі́сяць у по́вні (упо́вні) -
15 круглолицый
кругловидий (ласк. кругловиденький), круглолиций (-ця, -це), повновидий повнолиций. [Пливе місяць круглолиций (Шевч.). Кругловида дівчина (Коцюб.). Кругловиденька дитина. Повнолиций як місяць. Чорняві, повновиді (Квітка)].* * *круглови́дий, круглоли́ций, -ця, -це -
16 луна-рыба
зоол. Orthagoriscus mola Bl. Schn. риба-місяць, головай-ковбан.* * *мі́сяць-ри́ба, род. п. мі́сяця-риби -
17 молодой
1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].* * *1) прил. молоди́й\молодой челове́к — а) (о юноше, холостом мужчине) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) (обращение к юноше - зват.) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче
2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го -
18 наблюдатель
-ница1) спостерегач, -гачка, спостережник, -ниця;2) наглядач, -дачка, наглядник, -ниця, (надзиратель по должности) доглядач, -дачка, доглядник, -ниця, дозорець (-рця) и дозорця (-ці, м. р.) дозорниця. [Мовчазний наглядач добра і зла (Л. Укр.). Ясний місяць, - наглядач цікавий, ясний місяць, - підслухач лукавий (Л. Укр.). Ти доглядник за лісом, ти й станеш в одвіті (Кониськ.). Бач, чортова доглядачка! таки вздріла! (Квітка)].* * *1) спостеріга́ч, -а, спостере́жник2) ( надзиратель) нагляда́ч, -а и нагляда́ч, -а, догляда́ч; дозо́рець, -рця -
19 нарождать
народить1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].* * *несов.; сов. - народ`ить и нарож`атьнаро́джувати, народи́ти, -роджу́, -ро́диш и мног. понаро́джувати -
20 новолуние
(когда луна обращена к земле неосвещ. стороной) нів (р. нову), новомісяччя (- ччя); (первая четверть) молодик, новик, новак (-ка), новий (молодий) місяць. В -ние - на нову, в новомісяччя; на молодику. Сегодня -ние - сьогодні молодик настає.* * *молоди́к, -а, нови́й (молоди́й) місяць (-ця)в \новолуние ние — під час ново́го (молодо́го) мі́сяця, на молодику́
См. также в других словарях:
мѣсяць — Месяц мѣсяць (1) 1. Луна: Два солнца помѣркоста, оба багряная стлъпа погасоста, и съ нима молодая мѣсяца, Олегъ и Святъславъ тъмою ся поволокоста. 25. Слъньце постоить, мѣсяць удрьжиться. Гр. Назиан., 263 (XI в.). Кланяемся богу, иже створилъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Місяць помсти (сборник) — Місяць помсти сборник Dub Buk Дата выпуска февраль 1999 Жанр блэк метал Длительность 37:47 Лейблы … Википедия
Місяць помсти (альбом) — Музыкальный альбом Название =Місяць помсти Тип = Исполнитель =Dub Buk Обложка =Місяць помсти (альбом).jpg Цвет =darkseagreen Выпущен =февраль 1999 Записан = Жанр =блэк метал Длительность =37:47 Лейблы =Oriana Productions Ancient Nation Продюсер … Википедия
місяць — я, ч. 1) Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відбитим сонячним світлом. •• Молоди/й (щерба/тий) мі/сяць фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска. 2) Супутник будь якої планети. || Проміжки … Український тлумачний словник
місяць — (супутник Землі); нічне світило (на небі); молодик, новак (новий); повня (місяць уповні); перекрій, перекрут (у другій чверті); ночник, бурлацьке (козацьке, циганське) сонце … Словник синонімів української мови
Місяць — іменник чоловічого роду природний супутник Землі … Орфографічний словник української мови
місяць — іменник чоловічого роду проміжок часу; супутник планети … Орфографічний словник української мови
півмісяць — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
верстато-місяць у бурінні — станко месяц в бурении machine month in drilling *Werkbank – Monat im Bohren – умовний показник, який характеризує календарний час будівництва свердловини; використовується при плануванні та аналізі робіт по будівництву свердловини. Один верстато … Гірничий енциклопедичний словник
півмісяць — я, ч. 1) Неповний місячний диск. || Зображення у вигляді такого диска. || Що небудь у вигляді місячного серпа. 2) у знач. присл. півмі/сяцем. У вигляді неповного місячного диска … Український тлумачний словник
місяць — [м’і/с ац ] ц а, ор. цеим, м. (ў) ц і, мн. ц і/, ц і/ў два м і/с ац і … Орфоепічний словник української мови
