-
1 мена
1) см. Меняние;2) міна, міньба, мінянка, (обмен) обміна, обмін (-ну), обмінок (-нку), заміна, замін (-ну), замінка, вимін, (гал.) виміна, (промен) проміна, промін (-ну). [Гроші - знаряддя до міньби (Єфр.). Охочих до мінянки купа велика (Франко). Ми зробили обмінок (Н.-Лев.)]. -на без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі (так на так, зап. віть на віть). Посредством -ны - через міну, міньки. [Ця сокира міньки мені дісталася (Звин.)]. -на обратная - розмін (-ну). Промышлять -ною (особенно лошадей) - см. Меновать;3) зміна, відміна, (перемена) переміна; срв. Изменение.* * *міна; міньба́ -
2 обмен
обмін (-ну), обміна, міньба, замін (-ну), заміна, вимін (-ну), (гал.) виміна. В обмен - на заміну, на замін, на обмін, міньма. Обмен мыслей, мнений - обмін думками. Обмен веществ - обмін речовин. Торговый обмен - торговельний обмін, на міньба.* * *тж. обм`енао́бмін, -у; диал. вимі́на\обмен веще́ств — фиоиол. о́бмін речови́н
-
3 промен
Променивание1) міньба; см. Мена. -мен без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі, віть за віть;2) -мен - промінне, змінне (-ного). [Скільки взяв промінного за те, що проміняв гроші? Від сотки треба дати стільки а стільки змінного (Вхр.)].* * *тж. пром`енапромі́н; -у, промі́на -
4 выменивание
вимі́нювання; міньба́ -
5 Вымен
выменивание міньба, вимінювання, вимін, виміна, проміна.
См. также в других словарях:
міньба — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
міньба — и/, ж., розм. Те саме, що обмін 1) … Український тлумачний словник
буньба — картофель , см. бульба. Совершенно ошибочна попытка Ильинского (ИОРЯС 23, 2, 201) разграничить оба слова и связать форму буньба со словен. bunja ком , bȗnka вздутие … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
бульба — буньба картофель , псковск., смол., южн., также гулба – то же, диал., укр. бульба. Заимств. через польск. bulba, bulwa (Маевский, PF 4, 646), чеш. bulva из нем. Bolle клубень, луковица ; см. о последнем Клюге Гётце 68. Другие видят источник зап … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
МЕД — муж. густоватое, липкое и сладкое вещество, выделываемое пчелой медуницей, в виде сотов, в восковых ячейках. Мед самотек, самоток, паточный, подсед, светлый, чистый, стекающий сам в посудину из сотов; мед цельный, сотовый, печатный, не вытекший;… … Толковый словарь Даля
